Волонтер Євген Ткачов про евакуацію з Донеччини під дронами

Євген Ткачов, керівник гуманітарної місії «Проліска» на Донеччині, щодня ризикує життям, евакуюючи людей із прифронтових населених пунктів, зокрема з Костянтинівки та навколишніх громад. Він допомагає тим, кому найважче виїхати самостійно — літнім, маломобільним та покинутим, вважаючи цю діяльність своїм покликанням.

Діяльність Ткачова розпочалася задовго до повномасштабного вторгнення. У 2014 році він вивозив лежачих хворих та людей похилого віку зі Слов’янська, що перебував у блокаді, доки сам не потрапив у полон разом із побратимом Олександром Решетником. Їх звинуватили в «ідеологічній диверсії» та збиралися розстріляти, однак врятувала втеча окупантів з міста — про в’язнів просто забули.

«Іноді відчуття таке, ніби їдеш, а в скроню впирається пістолет. Оператор дрона дивиться: “Ага, гуманітарна місія…” Стрілятиме чи ні – залежить від його совісті або від Божої милості», — каже Євген Ткачов.

Того ж 2014 року він познайомився із засновником «Проліски» Євгеном Капліним. Коли місія розширилася за підтримки Агенції ООН у справах біженців, Каплін у 2017 році запросив Ткачова до своєї команди. До цього Євген мав багаторічний досвід волонтерства, роботи в реабілітаційному центрі, організації дитячих таборів і навіть гуманітарних місій у Кенії та Руанді.

До повномасштабної війни Євген разом із родиною відкрив у рідному Часовому Яру хоспіс для літніх людей, евакуйованих з лінії фронту. Щоб утримувати заклад, вони завели невелику ферму. Після 24 лютого 2022 року хоспіс із 50 підопічними довелося евакуювати на Хмельниччину, де ним зараз опікується син Євгена.

«Минулого тижня відкрили останній мішок гречки, куплений ще до 24 лютого. І останню пачку соледарської солі», — ділиться Євген.

З початком повномасштабного вторгнення «Проліска» перетворилася на всеукраїнську організацію. Для Ткачова це означало евакуацію людей із найгарячіших точок: Сіверськодонецька, Сіверська, Соледара, Бахмута, Часового Яру, Нью-Йорка та Торецька. Зараз його команда зосереджена на Костянтинівці.

За його словами, поява дронів кардинально змінила умови роботи. Раніше можна було ховатися за будинками, а тепер волонтери постійно перебувають під прицілом. На Великдень їхню машину тричі атакували FPV-дрони. Врятував їх військовий капелан Олександр Решетник — той самий, з яким Євген був у полоні.

«Фронт рухається, а ми не можемо розпорошуватися: концентруємося на Костянтинівці – вивозимо до Дружківки й Краматорська, далі – комфортними бусами “Проліски” чи “швидкими” по Україні».

Основною причиною, чому люди відмовляються від евакуації, є страх бідності та втрати всього майна. Багато літніх людей не уявляють свого життя в іншому місці й бояться, що не зможуть прижитися. Існує також категорія «умовних ждунів», які чекають на зустріч з родичами з Росії. Іноді евакуацію гальмує і гуманітарна допомога, яка дозволяє людям залишатися.

Найважчим у роботі Євген називає емоційний стан людей, які виїжджають. Багато хто плаче, відчуваючи, що їх везуть «на заклання». Сам волонтер був кілька разів поранений та контужений, але продовжує свою справу, вважаючи її своїм обов’язком перед Богом і людьми.

«Мені ж перед Богом відповідати за цих людей. Я раз я тут живу, значить це ж мої люди», — підсумовує Євген Ткачов.

Команда Євгена збирає кошти на РЕБи та пальне для продовження евакуаційних рейсів. Допомогти місії можна на їхньому офіційному сайті proliska.org. Телефон для евакуації: 0800888888.

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.