Слов’янськ: Історія Богдана Бубнова, який загинув від російського обстрілу

36-річний Богдан Бубнов загинув у Слов’янську ввечері 16 червня 2026 року під час чергового російського удару. Історію життя мирного жителя, який залишив дружину та сина, оприлюднив начальник Слов’янської міської військової адміністрації Вадим Лях.

Щоранку о 9:00 Україна зупиняється на загальнонаціональну хвилину мовчання, згадуючи жертв російської агресії. Цього разу Вадим Лях розповів про Богдана Бубнова – мирного мешканця громади, чиє життя трагічно обірвалося напередодні внаслідок ворожого обстрілу.

Богдан народився 26 липня 1989 року у Слов’янську. Він навчався у школі №6, а потім здобув спеціальність механіка, закінчивши Слов’янський хіміко-механічний технікум. За своє життя він працював слюсарем-ремонтником на Слов’янському заводі високовольтних ізоляторів, у вагонному депо залізничної станції Слов’янськ, а також стрільцем команди воєнізованої охорони.

За словами рідних, автомобілі були справою всього його життя. Богдан працював на станції технічного обслуговування та мав репутацію майстра, здатного знайти й усунути майже будь-яку несправність. Його цінували за професіоналізм та відданість справі.

Фатального вечора 16 червня 2026 року, під час російського удару по Слов’янську з реактивної системи залпового вогню, чоловік перебував у своїй майстерні. Снаряд розірвався зовсім поруч, і Богдан Бубнов загинув на місці.

«Він був Людиною з великої літери. Ніколи не проходив осторонь чужої біди, завжди був на позитиві, підтримував словом і справою», — згадує дружина загиблого Тетяна.

Богдана Бубнова поховали на Північному кладовищі у Слов’янську. У нього залишилися дружина та дев’ятирічний син. Цей смертельний удар по місту призвів до загибелі трьох людей та щонайменше шести поранених.