Інформаційна війна: як Росія сіє паніку в прифронтових містах

Доки на фронті тривають жорстокі бої, в тилу розгортається інша, не менш підступна війна — інформаційна. Її мета — не лише поширити пропаганду, а й посіяти страх, недовіру та хаос серед цивільного населення України.

Мешканці Слов’янська, як і інших прифронтових регіонів, неодноразово стикалися з підозрілими листівками, анонімними повідомленнями та хвилями активності ботів у соціальних мережах. Ці елементи часто складають основу масштабних інформаційно-психологічних операцій (ІПСО), які фіксують у Сумській, Харківській, Херсонській, Запорізькій областях та інших прифронтових регіонах.

Фейкові листівки про «диверсантів»

10 березня до редакції 6262 надійшла інформація про те, що у Слов’янську невідомі розклеїли листівки. На них були фотографії двох чоловіків та заклик до мешканців повідомляти про них до силових структур, нібито через їхню причетність до підготовки диверсій і терористичних дій.

Журналісти звернулися до правоохоронців, щоб перевірити цю інформацію. Проте у поліції повідомили, що даних про розшук цих осіб немає, а на офіційних ресурсах такі відомості не публікувалися. Правоохоронці наголосили: у випадку реального розшуку громадян інформують виключно через офіційні канали комунікації.

Редакція 6262 виявила низку невідповідностей: серед контактів були вказані телефони ДСНС, хоча рятувальники не займаються розшуком. Також не вдалося встановити, яка саме «адміністрація» нібито поширила листівки. Авторка повідомлення, що надіслала інформацію, не вийшла на зв’язок для уточнення деталей. Цей випадок став черговим прикладом швидкого поширення неперевіреної інформації.

«Гроші» з пропагандою на вулицях

Ще одним прикладом ІПСО стали листівки, що імітували справжні гривневі купюри. Про них редакцію 6262 сповіщали читачі, а також подібні випадки фіксували медіа в інших українських містах. Один із читачів повідомив:

Росіяни знову свою нісенітницю з фейковими грошима роблять по Слов’янську. Нехай люди будуть обережні.

Такі папірці можуть здаватися випадково загубленими купюрами, але після підняття людина бачить QR-код та пропагандистські повідомлення. Фахівці з кібербезпеки неодноразово попереджали: подібні QR-коди можуть вести на ворожі ресурси або містити посилання на шкідливе програмне забезпечення. Сканувати такі коди категорично не рекомендується.

Листівки з дронів: масове явище

Використання безпілотників для розповсюдження пропагандистських матеріалів стало масовим навесні. Такі листівки виявляли не лише у Слов’янську та Краматорську, а й в інших регіонах.

• На Сумщині росіяни скидали листівки з БпЛА напередодні 9 травня. У Сумах також знаходили листівки-купюри з QR-кодами.
• Керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко тоді зазначив:
  

  Пропагандистські російські листівки, які з БПЛА скинули в Сумах — це чистий відмив грошей підрозділами іпсо рф. Жодного впливу не мають, сприймаються радше як тупий жарт, але ж на поліграфії хтось з росіян таки заробив.

• На початку квітня у Чернігівській області фіксували скидання фальшивих «грошових» листівок із дронів, що намагалися заманити людей на російські ресурси через QR-коди.
• У Запоріжжі мешканці повідомляли про пропагандистські листівки після атак безпілотників, на яких були заклики до співпраці з державою-агресоркою, російська символіка та QR-коди.
• У Херсоні російські військові використовували дрони типу «Гербера» для розповсюдження листівок, що імітували 200-гривневі купюри із закликами до зміни влади та посиланнями на російські ресурси.

Боти та анонімні акаунти: не менш небезпечний напрямок

Окремою проблемою залишаються боти та анонімні акаунти у соцмережах. Редакція 6262 неодноразово помічала хвилі активності підозрілих профілів, здебільшого у Telegram, рідше — в Instagram та Facebook.

Схема дій зазвичай однакова:

• масова поява схожих коментарів;
• поширення однакових повідомлень у місцевих чатах;
• спроби розганяти чутки;
• надсилання редакціям «сенсаційної інформації» без доказів;
• використання емоційних маніпуляцій.

Частина акаунтів, що надсилали редакції фото чи повідомлення про нібито надзвичайні події, через деякий час зникали або були видалені. Це може свідчити про використання одноразових профілів для інформаційних вкидів.

Чому такі операції працюють?

Мета подібних кампаній — не переконати всіх, а досягти кількох ключових результатів:

• посіяти недовіру до офіційних джерел;
• викликати паніку;
• створити відчуття небезпеки;
• змусити людей самостійно поширювати сумнівну інформацію;
• перевантажити інформаційний простір фейками.

Фактично, кожен користувач, який без перевірки пересилає підозріле повідомлення знайомим, стає безкоштовним розповсюджувачем ворожої інформаційної операції. Тому ворожі кампанії часто будуються на емоціях: страху, обуренні, тривозі або цікавості.

Як професійна журналістика протидіє ІПСО

Редакція 6262 неодноразово зверталася до поліції та інших правоохоронних органів щодо підозрілих повідомлень, листівок чи чуток. Цей крок є принципово важливим, адже без перевірки медіа можуть мимоволі стати інструментом поширення ІПСО. Саме тому професійна журналістика працює за простим алгоритмом:

1. Отримали повідомлення.
2. Перевірили джерело.
3. Звернулися до офіційних органів.
4. Отримали підтвердження або спростування.
5. Лише після цього опублікували матеріал.

Цей підхід дозволяє не перетворюватися на ретранслятора чуток.

Як діяти мешканцям у таких випадках: рекомендації

Якщо ви знайшли підозрілу листівку або отримали сумнівне повідомлення:

Варто робити:

• перевіряти інформацію через офіційні джерела;
• повідомляти правоохоронців про підозрілі знахідки;
• звертатися до редакцій місцевих медіа для перевірки фактів;
• перевіряти дату, автора та джерело повідомлення;
• повідомляти адміністраторам соцмереж про фейкові акаунти.

Не варто робити:

• сканувати невідомі QR-коди;
• переходити за підозрілими посиланнями;
• пересилати неперевірені повідомлення друзям та родичам;
• публікувати інформацію без підтвердження;
• довіряти анонімним джерелам.

Інформаційна війна триває

Історії з листівками про «диверсантів», фальшивими купюрами, QR-кодами та ботами показують, що інформаційний тиск на прифронтові громади залишається системним. Слов’янськ не є винятком; подібні випадки фіксують у Краматорську, Сумах, Херсоні, Запоріжжі, Чернігівській області та інших регіонах України.

Головна мета таких кампаній — не переконати всіх у російських наративах, а створити хаос, недовіру та інформаційний шум. Саме тому критичне мислення, перевірка фактів та довіра до офіційних джерел залишаються одними з найефективніших способів протидії інформаційним атакам.

Робота над цим матеріалом стала можливою завдяки проєкту Fight for Facts, що реалізується за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.