Ставки підняті до максимуму: Донбас чекає на криваву вирішальну битву — BBC

Общество | 11:34, 14.04.2022
 Поделиться

Поделиться в

Сотні тисяч людей уже втекли, вирушивши на відносно безпечний захід України. Супутникові знімки знову показують великі колони російської техніки, що цього разу — йдуть на схід.

Великий матеріал від BBC Україна.

Тут, на Донбасі, ми також бачимо ознаки стягування української техніки, включно з бронемашинами та системами протиповітряної оборони більшої дальності. Однак це не можна порівняти з масштабами російських підкріплень.

Можливо, Україна ретельніше приховує свої пересування, а може, в неї просто менше техніки. Швидше за все, правильне і те, й інше.

Багато хто вважає, що наступний етап війни на сході може вирішити результат цього конфлікту, і багато хто очікує, що він буде кривавим.

На наше прохання українські військові провели нас на одну зі своїх артилерійських позицій, яка вже обстрілює російські позиції. Потрапити на неї можна було, лише проїхавши бронетранспортером через поля.

Значна частина бойових дій вестиметься на відкритій місцевості. Українські війська матимуть перевагу оборонних позицій, на яких вони встигли окопатися.

Ми з тривогою дивилися в небо, побоюючись появи російської авіації, проте Україна ще має засоби ППО. Ми бачили машину, де встановлено радар і зенітні установки, але нас попросили її не знімати.

На артилерійській позиції ми побачили більше засобів ППО, зокрема надані західними країнами переносні зенітно-ракетні комплекси Stinger. Вони були готові до використання — на випадок, якщо російські безпілотники чи бойові літаки загрожуватимуть цим позиціям.

Подібні озброєння відіграли важливу роль у цій війні: навіть якщо Росія має перевагу в небі, вона не має над ним повного контролю.

країнська артилерія також виявила свою ефективність. Ми побачили не розтягнуті артилерійські позиції, а мобільний загін, готовий передислокуватись за першої команди. Російська армія більша за чисельністю, але українська покладається на добре підготовлені лінії оборони та мобільність.

Український солдат Володимир розповів мені, що його підрозділ постійно рухається, щоб уникнути обстрілу.

«Якщо ми залишимося на одній позиції більше кількох днів, ми станемо ціллю», — говорить він. Володимир також підкреслив іншу ключову різницю: якщо українська артилерія б’є по військових цілях — російській артилерії, то Росія обстрілює міста та селища.

«Вони обстрілюють наші міста, тому що вони хочуть посіяти паніку серед людей. Вони хочуть, щоби люди здалися», — сказав солдат.

Поки Україна матиме ефективні сили ППО та артилерію, Росії буде важко просунутися далеко вперед. В обох сторін до цього моменту була приблизно однакова кількість особового складу у цьому регіоні — близько 30-40 тис. осіб.

Однак, за оцінкою західних урядів, Росія прагне подвоїти чи навіть потроїти свої сили у регіоні. Однак, за їхніми оцінками, на поповнення частин може піти чимало часу. Деякі експерти припускають, що Росія могла втратити близько 20% бойової сили, зібраної до початку вторгнення.

Крім того, на Донбасі стоять найбільш загартовані боями підрозділи української армії. Вони боролися з проросійськими сепаратистами останні вісім років. Вони встигли добре окопатися в укріплених траншеях та інших оборонних позиціях. Деякі загони виглядають утомленими, але їхній бойовий дух на висоті.

Україна також у реальному часі отримує від своїх західних союзників розвіддані про дії російських військ. Це підтвердили ВВС українські та західні чиновники, відмовившись обговорювати подробиці.

Росія зберігає перевагу в особовому складі: десятки тисяч людей передислокуються після невдалої спроби оточення Києва. Росія також веде бої на меншій кількості фронтів, ніж на початку війни, і лінії постачання вже не будуть такими розтягнутими, як раніше.

Серед проблем України — і внутрішні вороги. У Краматорську ми супроводжували поліцейський патруль, який шукає російських диверсантів.

Проросійські настрої тут можна зустріти частіше, ніж в інших частинах країни. Поліція зупиняє та обшукує перехожих, у яких підозрює російських диверсантів. Перевіряють мобільні телефони. Вони бояться витоків інформації та фотографій українських позицій.

Полковник Олександр Малиш, голова місцевої поліції, сказав мені, що майже кожен день вони затримують когось та передають розвідслужбам.

«Не розумію, що в них у голові… можливо, російська пропаганда? Думаю, що після війни український народ повинен буде придумати, що робити з людьми, які допомагали країні-окупанту», — сказав полковник. Він називає пропаганду частиною російської гібридної війни.

Декілька міст східної України обстрілює російська артилерія та авіація, вони потерпають від ракетних ударів. На цвинтарі в Краматорську вже риють нові могили, а лише минулого тижня російський ракетний удар спричинив загибель понад 50 людей на місцевій залізничній станції.

Тетяна з портретом сина Олександра, який загинув на передовійТетяна з портретом сина Олександра, який загинув на передовій

Ми з відстані спостерігали похорон українського військового, який нещодавно загинув. Олександру Тисленку було 34 роки, він служив у спецназі та загинув на передовій. Його матері Тетяні відомо лише, що позиції його загону обстріляли російські системи «Град».

Тетяна тримала фотографію Олександра над труною, загорнутою в український прапор. Він був її єдиною дитиною.

«Наш син присвятив життя своїй батьківщині — Україні. Я так пишаюся ним, але це така велика втрата. Я не зможу забути її до кінця мого життя. Я проклинаю Путіна», — сказала Тетяна після похорону.

Війна тут, на сході України, найближчим часом принесе горе ще багатьом матерям як в Україні, так і в Росії. Це буде важкий етап війни для обох сторін, і обидві, ймовірно, зазнають великих втрат.

6262

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

comments powered by HyperComments

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: