8 років з дня загибелі Дмитра Українського: історія героя

8 серпня минає вісім років з дня загибелі молодшого сержанта Збройних сил України Дмитра Українського. Герой віддав життя поблизу Майорська, прикриваючи відхід побратимів від переважаючих сил противника.

Історія життя Дмитра Українського, закарбована на сторінці Меморіалу Слов’янської міської територіальної громади, розповідає про його шлях. Він народився у шахтарському місті Хрестівка (колишнє Кіровське) на Донеччині, де закінчив школу та здобув фах підземного електрослюсаря в професійно-технічному училищі.

У 1999 році майбутній молодший сержант проходив строкову службу у Військово-Морських Силах України в Миколаєві. Там він був зв’язківцем на фрегаті «Гетьман Сагайдачний» та отримав звання молодшого сержанта. Після повернення з флоту працював на шахті, а у 2008 році створив сім’ю.

Життя Дмитра та його родини змінилося у 2014 році, коли їхнє рідне місто Хрестівка окупували. Сім’я була змушена покинути домівку. Спочатку вони переїхали до Києва, а згодом дружина із сином оселилися у Слов’янську, де проживала її хресна.

Сам Дмитро добровольцем вирушив на фронт. Він виконував бойові завдання у складі батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Луганськ-1» поблизу Сєвєродонецька, Дебальцевого, Щастя та Кримського. Свій позивний «Шубін» обрав на честь героя шахтарського фольклору Донбасу.

З 2017 року Дмитро Український служив за контрактом у 24-й окремій механізованій бригаді. Він обіймав посаду командира відділення командно-штабних машин розвідувальної роти і часто приїздив до рідних у Слов’янськ.

Трагічна подія сталася 8 серпня 2018 року поблизу Майорська. Під час виконання бойового завдання Дмитро Український, як командир групи прикриття, виявив засідку противника. Він негайно попередив побратимів і разом із 19-річним військовослужбовцем вступив у бій проти переважаючих сил ворога.

Переконавшись, що основна розвідувальна група в безпеці, Дмитро наказав своєму побратиму відходити, а сам залишився прикривати відступ. Після цього зв’язок із ним обірвався. Пізніше стало відомо, що військовий загинув. Його тіло передали українській стороні 10 серпня 2018 року.

За особисту мужність, самовідданість та зразкове виконання військового обов’язку Указом Президента України Дмитра Українського посмертно нагородили орденом Богдана Хмельницького III ступеня.