Фітнес-тренерка зі Слов’янська: як спорт допоміг знайти дім у Чернівцях

Фітнес-тренерка зі Слов’янська, що на Донеччині, Наталія Макаренко, змушена була залишити рідний дім через війну у березні 2022 року. Після тимчасового перебування у Франції вона повернулася в Україну і знайшла новий прихисток та внутрішню опору у Чернівцях, зробивши улюблену справу своїм головним “якорем”.

Рятуючись від бойових дій, Наталія покинула Слов’янськ у березні 2022 року. Її шлях пролягав через Францію, проте особисті обставини та бажання бути ближче до Батьківщини спонукали її повернутися. Новим домом для неї стали Чернівці. Цей період супроводжувався глибокими емоційними переживаннями, коли єдиним способом рухатися далі було відкласти роздуми про пережите і зосередитися на адаптації до нової реальності.

Згодом Наталія почала по-новому відкривати для себе місто, що її прихистило. Чернівці вразили її витонченою архітектурою, яка кардинально відрізнялася від промислового вигляду Донеччини, а також особливим колоритом і традиціями.

Однак не все було безхмарно: одним із головних викликів став мовний бар’єр. Без постійного досвіду спілкування українською, Наталії було непросто. Попри це, її загартований характер допоміг не відступити. Сьогодні вона активно вивчає мову, веде свої соціальні мережі виключно українською та щодня робить кроки до повної мовної інтеграції.

Своє справжнє призначення Наталія Макаренко знайшла у спорті, який згодом став її професією. Зараз вона успішно працює фітнес-тренеркою, щиро закохана у свою справу. Фізична активність стала для неї не тільки інструментом самовдосконалення, а й потужним психотерапевтичним засобом. Тепер вона допомагає іншим віднайти любов до руху, трансформувати тіло та загартувати дух.

«Якби не спорт у моєму житті, він не загартував би мене і не зробив би настільки сильною. Набагато легше переживати труднощі, коли в тебе є улюблена справа. Вона водночас є і роботою, і хобі, і допомагає долати складні емоційні моменти».

Наталія продовжує стежити за подіями у рідному Слов’янську, хоча тверезо усвідомлює, що повернення туди, найімовірніше, буде можливим лише через тривалий час. Біль за рідні вулиці не вщухає, але вона свідомо працює над собою, щоб захистити психіку від надмірних страждань.

Нещодавно мама привезла їй старі фотокартки з дому, які повернули найтепліші спогади. Наталія згадує безкраї степи Донеччини, неймовірні сходи сонця, особливе повітря та блакитні озера. Вона впевнена, що ці спогади про “зеленішу траву та яскравіші зорі” ніхто й ніколи не зможе у неї відібрати.

Сама Наталія сформулювала свою життєву філософію щодо поняття “дому”:

«Відчуття дому вже ніколи не з’явиться в мене ніде, у якій би країні чи місті я не була. Тому що відчуття дому — воно лише всередині. Це твоя внутрішня опора. Дім потрібно шукати всередині себе».

Наталія Макаренко з розумінням ставиться до тих, хто не має змоги покинути рідні домівки, проте тим, хто наважився на евакуацію, вона радить не боятися та впевнено йти вперед. Починати з нуля — важко, але гнучкість та адаптивність роблять людину сильнішою.

Головна порада від фітнес-тренерки — не замикатися в собі. Наталія закликає відкритися людям, руйнувати стереотипи про відмінності між регіонами. Вона переконана, що щиру та добру людину тепло зустрінуть скрізь. Більше гуляти, дихати свіжим повітрям, вести активний спосіб життя і сприймати переїзд не як кінець світу, а як унікальну можливість для нових перемог — такий шлях пропонує Наталія кожному, хто шукає свій новий дім.