Інформаційні атаки на Слов’янськ: як протидіяти фейкам у Facebook

Упродовж понад десятиліття Слов’янськ, як і вся Донеччина, перебуває під постійним інформаційним тиском з боку Росії. Починаючи з 2014 року, російська пропаганда цілеспрямовано поширює дезінформацію, панічні повідомлення та маніпуляції, аби підірвати довіру всередині українського суспільства. З роками методи стали значно витонченішими, перетворившись із грубих вигадок на складні інформаційні операції, які активно використовують соцмережі, зокрема Facebook.

Facebook залишається однією з ключових платформ для поширення пропаганди через свою специфіку. Ця соцмережа дозволяє легко розповсюджувати емоційні історії, які подаються як реальні свідчення чи особисті сповіді, що викликають співчуття або обурення. Маніпулятори використовують цей інструмент для просування потрібних наративів під виглядом особистого досвіду.

За словами фактчекерки та співзасновниці платформи StopFake Ольги Юркової, багато таких дописів створюються для провокування сильних емоцій і містять приховані меседжі російської пропаганди. Основною цільовою аудиторією є люди середнього та старшого віку, які використовують Facebook як основне джерело новин і схильні довіряти дописам у знайомих групах.

Пропаганда діє через фейкові акаунти, ботоферми та спільноти, що маскуються під звичайні. Алгоритми Facebook лише посилюють цей ефект, адже будь-яка реакція, навіть негативний коментар, підвищує охоплення маніпулятивного допису. Хоча механізми перевірки існують, вони не завжди спрацьовують вчасно.

“Російські спецслужби організовують масштабні ботоферми, що запускають інформаційні кампанії на різних платформах одночасно. Вони працюють не лише з ідеологічною метою — тут є і бізнес-модель. Клікбейт генерує прибуток. Існують приклади, коли македонські ботоферми заробляли на американській політиці через рекламу, вірменські мережі працювали на Україну, Росію та США одночасно, а мережі легко перемикалися між ринками залежно від вигоди. Люди поширюють, алгоритми підсилюють, а ботоферми отримують прибуток”, – розповідає фактчекерка.

Дезінформація у Facebook часто використовує емоційні «гойдалки», переводячи аудиторію від страху до гніву, а потім до співчуття. У такому стані критичне мислення людей слабшає, і вони стають більш схильними до поширення неперевіреної інформації. Ольга Юркова зазначає, що фейки в Україні розвивалися хвилями: у 2022 році переважали паніка та страх, у 2022–2023 роках розпалювали внутрішні конфлікти, а у 2024 році акцент змістився на антимобілізаційні кампанії та дискредитацію ЗСУ, влади й волонтерів.

Facebook-групи як інструмент маніпуляцій

Особливо вразливими до поширення дезінформації є Facebook-групи. Вони створюють відчуття спільноти та довіри, чим активно користуються маніпулятори. Створюючи або купуючи популярні групи, вони поступово наповнюють їх пропагандистським контентом, який аудиторія сприймає менш критично.

Алгоритми соцмережі сприяють формуванню «інформаційних бульбашок», де користувач бачить переважно однотипний контент, що підсилює його впевненість у хибних наративах. Таким чином, групи, що мали б об’єднувати людей, перетворюються на середовище для поширення чуток та організації скоординованих інформаційних атак.

Новий етап інформаційних атак: роль ШІ

Сучасна пропаганда активно використовує штучний інтелект, що вивело маніпуляції на новий рівень. За словами експертки зі штучного інтелекту Юлії Машути, ШІ змінив правила гри за трьома ключовими параметрами: швидкістю, вартістю та варіативністю. Тепер генерувати тисячі унікальних коментарів, фейкових відео та персоналізованих наративів можна миттєво і майже безкоштовно.

Прикладом є відео, створені за допомогою генеративних систем на кшталт Sora. Одне з таких відео у Facebook, де нібито показано примусову мобілізацію, було сприйняте багатьма користувачами як реальне, попри наявність водяного знаку Sora. Гнівні коментарі, частина з яких була залишена з підозрілих акаунтів, лише підсилили поширення цього фейку.

Як перевіряти інформацію у Facebook

Ольга Юркова зазначає, що після закриття компанією Meta низки інструментів для дослідників, як-от CrowdTangle, у 2024 році відповідальність за боротьбу з фейками значною мірою лягла на користувачів та незалежних фактчекерів. Алгоритм перевірки інформації містить кілька кроків:

• Зупиніться та оцініть емоції. Сильна емоційна реакція — перший індикатор маніпуляції.
• Перевірте автора. Проаналізуйте акаунт на наявність реальних фото, друзів та активності.
• Проаналізуйте текст. Зверніть увагу на тригерні слова, брак конкретики та помилки.
• Перевірте фото та відео. Шукайте ознаки генерації ШІ (неприродні руки, спотворення, дивні деталі).
• Знайдіть першоджерело. Шукайте інформацію в надійних медіа або на офіційних ресурсах.
• Оцініть мотив. Подумайте, кому вигідно, щоб ви повірили в цю інформацію.

Якщо допис виявився фейком, на нього варто поскаржитися, але в жодному разі не поширювати. Для аналізу візуального контенту можна використовувати інструменти Google Images, TinEye, Bing Visual Search та InVID/WeVerify. Також можна звернутися до українських фактчекінгових організацій: StopFake.org, VoxCheck, бот Перевірка, Центр протидії дезінформації або Центр стратегічних комунікацій.

Перевірка інформації за допомогою ШІ

Юлія Машута додає, що сучасні моделі ШІ, як-от ChatGPT або Gemini, також можуть допомогти в перевірці контенту, якщо правильно сформулювати запит. Експертка радить використовувати детальний промпт, який структурує процес перевірки.

Ти — асистент-фактчекер. Мета: перевірити достовірність Facebook-поста (текст + зображення) й пояснити результат звичайному читачу. Працюй українською, нейтрально, без емоційних оцінок. Використовуй веб-пошук там, де це потрібно. Якщо даних немає — познач «немає даних».

Вхідні дані:
Текст поста (повністю):
“”” [ВСТАВ ТЕКСТ ПОСТА] “””
Посилання на пост або скриншот (якщо є):
[Встав посилання]
Картинка/опис зображення (якщо модель не бачить файлу, опиши текстом, що там зображено):
“”” [Опиши, що видно на картинці: люди/місце/текст/логотипи/дата тощо] “””

КРОК 1 — Виділення тверджень
Випиши з тексту поста всі окремі фактологічні твердження нумерованим списком (1–10+ пунктів). Кожне твердження — одне чітке просте речення.
Для кожного твердження вкажи тип: [факт][прогноз][оціночне судження][маніпулятивне формулювання]
Для тверджень типу [факт] додай статус: «статус перед перевіркою: потребує перевірки».

КРОК 2 — План пошуку
Для кожного твердження типу [факт]:
Сформулюй 1–2 запити для веб-пошуку (ключові слова, місце, дата, прізвища, якщо є).
Вкажи рекомендовані джерела за пріоритетом: рівень A: офіційні сайти урядових/муніципальних органів, ВООЗ, ООН, офіційна статистика, судові реєстри;
рівень B: наукові публікації, звіти авторитетних організацій, офіційні блоги/заяви компаній (Meta/Facebook тощо);
рівень C: фактчекінгові медіа (StopFake, VoxCheck, Reuters Fact Check, AFP Fact Check, Snopes, PolitiFact тощо), якісні медіа.
Покажи «План пошуку» у вигляді списку: № твердження → запит → джерела A/B/C.

КРОК 3 — Перевірка тверджень (з веб-пошуком)
Послідовно перевір кожне твердження типу [факт], використовуючи веб-пошук.
Створи таблицю: № твердження
Короткий переформульований факт
Джерела (1–3 посилання)
Коротка цитата або суть (1–2 речення)
Результат перевірки: [підтверджено] / [спростовано] / [частково] / [немає даних]
Примітка (що важливо знати: дати, методологія, можливі винятки)
Не посилайся на анонімні або сумнівні джерела як на основні.

КРОК 4 — Аналіз зображення / візуалу
Навіть якщо ти не бачиш картинку напряму, працюй з тим, що є у вхідних даних:
Опиши, яке враження має створювати зображення і як воно пов’язане з текстом (підсилює, відволікає, маніпулює контекстом).
Якщо є можливість проаналізувати файл — оціни: чи є на зображенні явні ознаки монтажу / невідповідності (спотворені об’єкти, текст, тіні тощо);
чи відповідає картинка заявленому місцю/часу/події (якщо вказані в тексті).
Якщо ти не бачиш файл, опиши які кроки треба зробити людині для перевірки картинки: reverse image search (Google Images, TinEye, Yandex, інші);
пошук оригіналу фото;
перевірка дати публікації
пошук того ж сюжету в медіа / офіційних джерелах.
Чітко познач, де ти робиш реальний аналіз, а де — даєш рекомендації до дій користувача.

КРОК 5 — Висновок для читача
Сформулюй підсумок у 3–6 реченнях: що в пості підтвердилося; що виявилось неправдою або маніпуляцією; де бракує достатніх даних.
Додай список «червоних прапорців» саме цього поста (3–7 пунктів): емоційні формулювання, заклики «терміново поширити», відсутність джерел, дуже точні «секретні» подробиці тощо.
Дай рекомендацію користувачу у 1–2 реченнях: наприклад, «не варто поширювати цей пост, бо ключові твердження спростовані/непідтверджені» або «цей пост загалом відповідає фактам, але варто зважати на…».

Форматуй відповідь у блоки:
Твердження з поста
План пошуку
Таблиця перевірки
Аналіз зображення
Висновок для читача

Кожен фейк є цілеспрямованою дією, спрямованою на деморалізацію суспільства та послаблення української стійкості. Сила дезінформації полягає в необдуманій реакції, тоді як головним інструментом протидії є здатність зупинитися та перевірити інформацію. Для мешканців Слов’янська та інших прифронтових міст медіаграмотність стає не просто корисною навичкою, а елементом особистої та колективної безпеки.