Історія Олесі: Двічі переселенка через війну з Донеччини

Олеся, 21-річна мешканка села Веселе на Донеччині, двічі була змушена починати життя з нуля через військові дії. У 2015 році вона з родиною переїхала з рідного регіону, а у 2024 році знову покинула місце, яке стала вважати домом, шукаючи безпеки та стабільності.

Перший переїзд відбувся у 2015 році, коли її родина оселилася у селищі Межова на Дніпропетровщині. За словами Олесі, цей період був складним, але саме там вона поступово почала формувати нове життя. Згодом Межова стала для неї місцем, де з’явилося відчуття дому завдяки знайомим людям та звичному ритму життя.

Проте війна знову втрутилася у її плани. Ситуація навколо селища Межова почала загострюватися: дедалі частішими ставали тривожні новини та звуки. Прильоти було чути вже за кілька кілометрів, а ночами характерний звук «шахедів» та майже безперервні денні тривоги виснажували та руйнували відчуття безпеки.

Розмови про можливий переїзд точилися приблизно за рік до події. Остаточне рішення ухвалювалося швидко, коли через знайомих було передано інформацію про різке загострення ситуації, що робило подальше перебування небезпечним. Саме тоді Олесі порадили терміново придбати квитки на потяг.

У 2024 році Олеся перебралася до Дніпра. Вона описує це місто як великий мегаполіс з постійним рухом, що, з одного боку, полегшує можливість «загубитися» серед інших, а з іншого — надає простір для початку нового етапу.

Адаптація в новому місті виявилася непростою. Олеся зізнається, що тривалий час жила у стані невизначеності, балансуючи між новим життям та думками про можливе повернення. Це заважало повноцінно прийняти сьогодення.

Найбільшою допомогою у цей період стала зайнятість. Свідомо заповнюючи свій день роботою, навчанням та щоденними справами, вона знаходила спосіб впоратися з думками та викликами. З часом їй вдалося частково адаптуватися до ритму Дніпра та краще орієнтуватися у міському середовищі.

Розмірковуючи про поняття дому, Олеся зазначає, що після двох вимушених переїздів воно для неї змінилося. Дім — це вже не конкретна локація, а радше відчуття, яке їй ще належить знайти. У майбутньому вона мріє про прості речі: стабільність, безпеку та життя без постійного очікування небезпеки. Також вона прагне знайти місце, яке зможе без сумнівів назвати своїм, місце, яке обере сама.