Понад 400 українських дітей з онкологією евакуйовано на лікування за кордон

Здоровье | 14:13, 20.04.2022
 Поделиться

Поделиться в

Згідно з домовленостями між дружиною Президента України Оленою Зеленською та першими леді інших країн світу, за сприяння керівництва іноземних держав і профільних міністерств організовано рейси життя для українських онкохворих дітей із зон бойових дій.

Такі рейси життя здійснюються з перших тижнів війни завдяки співпраці з волонтерськими та медичними організаціями.

Задля гарантування безпеки пересування онкохворих дітей спочатку привозять до Львова – у Західноукраїнський спеціалізований дитячий медичний центр (ЗУСДМЦ), який очолює Андрій Синюта. Там дітлахів дообстежують та надають їм медичну підтримку.

Далі в супроводі медбригад маленьких пацієнтів разом із близькими доправляють до Республіки Польща, у спеціально створену клініку Unicorn. Там дітей розподіляють на постійне лікування у Польщі чи інших країнах Європи.

Нині понад 400 маленьких пацієнтів продовжують лікування у мирних країнах.

Олена Зеленська на своїй сторінці в соцмережі розповіла історії лікарів Західноукраїнського спеціалізованого дитячого медичного центру, які опікуються евакуацією дітей.

«Настав час познайомити вас із лікарями, які все це роблять, які живуть на роботі, лікують не тільки хвороби, а й душі, бо стали за дні війни психологами, порадниками, друзями, сім’єю для тих, хто цього потребує», – зазначила вона.

Зокрема, це керівник Клініки дитячої онкології та трансплантації кісткового мозку Роман Кізима, один з лікарів – співорганізаторів міжнародного проекту SAFER Ukraine з евакуації онкохворих дітей до Польщі.

Війна змінила плани талановитого онколога, який разом з командою молодих фахівців ЗУСДМЦ активно працював над втіленням важливого проекту з трансплантації кісткового мозку дітям у Львові. 15 лютого, за дев’ять днів до початку вторгнення, у Західноукраїнському спеціалізованому дитячому медичному центрі відкрили Клініку дитячої онкології та трансплантації кісткового мозку. У планах було не менш як десять таких операцій на рік, а проведення першої трансплантації очікувалося навесні 2022 року.

«До війни ми навчилися рятувати дітей з онкологічними захворюваннями в Україні. На дуже високому рівні. Ми рухалися до європейського рівня і вже незабаром могли б надавати медичну допомогу на рівні провідних клінік Європи та світу», – розповідає Роман Кізима.

Іще один герой у білому халаті – директор Західноукраїнського спеціалізованого дитячого медичного центру Андрій Синюта. Він був серед ініціаторів ухвалення стратегічного рішення щодо евакуації важкохворих дітей.

Наразі ситуація у Львові дає змогу важкохворим дітям продовжувати лікування. ЗУСДМЦ має достатньо засобів і можливостей для надання допомоги маленьким пацієнтам.

Попри сигнали повітряної тривоги, що лунають у місті, медики посилено працюють. Коли тривога, намагаються розважити дітей в укритті – транслюють через гучномовець казки, пісні, короткі оповідки.

«Війна – це потужний виклик. Але ми змінюємося через виклики. А змінюючись, ми стаємо максимально ефективними», – переконаний Андрій Синюта.

Зоряна Кізима – лікар вищої категорії, найдосвідченіший дитячий онколог команди проекту евакуації. Вона опікувалася лікуванням та транспортуванням дітей із найскладнішими випадками та немовлят зі злоякісними пухлинами.

Завідувач кафедри дитячої хірургії Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, дитячий хірург у Західноукраїнському спеціалізованому дитячому медичному центрі Андрій Кузик розповів, що робота триває безперервно.

«Одних дітей відправляємо, інших зразу ж приймаємо. Робимо все від нас залежне для наших пацієнтів, не припиняємо оперувати навіть під час тривог у місті. А завдяки нашим доброчинцям ще й маємо змогу допомогти колегам у регіонах, де тривають бойові дії», – каже він.

Завідувачка відділення гематології та інтенсивної терапії ЗУСДМЦ Ірина Цимбалюк-Волошин з початку війни активно підтримує евакуацію важкохворих дітей до Польщі. За її словами, є багато випадків, коли українські лікарі не мають можливості надати належну медичну допомогу. Хтось – через обстріли та бомбардування, хтось – через зруйновані лікарні, часті й тривалі повітряні тривоги та необхідність перебування пацієнтів у непристосованих, не надто безпечних укриттях.

«Рішення про від’їзд за кордон ухвалюють лише батьки дитини. Ми зі свого боку допомагаємо підготувати пацієнта: надаємо невідкладну гематологічну та педіатричну допомогу, стабілізуємо його стан. Дуже багато людей потребують психологічної підтримки. Тож увесь наш персонал допомагає їм впоратися з такими проблемами», – розповіла Ірина Цимбалюк-Волошин.

Лікар каже, що спілкується з багатьма батьками, які виїхали за кордон. Більшість дітей уже через декілька днів після виїзду продовжили курс лікування. Усі сім’ї їдуть з великими сподіваннями якнайшвидше подолати хворобу та повернутися в мирну незалежну Україну.

Наталя Федик – лікар-трансфузіолог і педіатр – продовжує працювати над створенням кріобанку, який має запрацювати в Клініці дитячої онкології та трансплантації кісткового мозку. Крім надання трансфузійної та іншої медичної допомоги, активно сприяє організації евакуаційних конвоїв.

«Якщо є шанс бути корисною й допомогти – докладу всіх зусиль», – зазначила лікарка.

Дитячий онколог ЗУСДМЦ Христина Запоточна у перші чотири дні війни жила на роботі. Лікарка-онколог готує малечу до від’їзду за кордон: займається госпіталізацією пацієнтів, оцінює їхній стан при госпіталізації та стабілізує його, корегує аналізи, оцінює проведене лікування й можливість транспортування.

Василина Гаранжа – молода лікарка-трансфузіолог, педіатр, супроводжує евакуаційні групи зі Львова до Республіки Польща. У клініці Unicorn, куди прибувають пацієнти ЗУСДМЦ, допомагає освоїтись родинам хворих. Василина досі не може забути маму дівчинки з онкологією з Краматорська – сім’я евакуювалась із міста дуже поспішно, з речей змогли прихопити лише невеличкий рюкзак з кількома дитячими речами.

Ольга Дорош, кандидат медичних наук, дитячий гематолог у ЗУСДМЦ. За словами Ольги, пацієнтів у центрі стало значно більше. І кожна історія вражає трагізмом, адже до особистої війни з хворобою додалася війна в країні, яка часто знищує можливості до порятунку дітей.

Ігор Савчак 17 років працює в Західноукраїнському спеціалізованому дитячому медичному центрі та поєднує дві посади: дитячого імунолога в клініці дитячої імунології та ревматології і педіатра у приймальному відділенні.

«Раніше я планував свою роботу – знав, що й коли можна зробити. Але після 24 лютого такої можливості немає. Роботи багато, людей приїжджає багато і в різний час, і кожному потрібна допомога», – розповів Ігор Савчак.

Лікар-педіатр Марта Шеремет знає чи не всіх маленьких пацієнтів, які прибувають у ЗУСДМЦ з інших регіонів. Адже вони потрапляють насамперед у її приймальне відділення.

«Дітки можуть приїхати в будь-який час, тож почастішали нічні чергування. Як лікар-педіатр оглядаю малечу перед госпіталізацією та надаю свої рекомендації», – пояснила вона.

Головне завдання лікаря-гематолога Христини Бодак – надання спеціалізованої допомоги дітям з патологією крові, переважно гемобластозами, діагностика та посиндромна терапія пацієнтів, які прибули з інших областей, стабілізація стану, що дасть змогу транспортувати їх у клініки за кордоном.

«З початком війни почалася робота в незвичному форматі. Діти поступають на короткий термін, тому доводиться швидко ухвалювати рішення щодо необхідної допомоги», – каже пані Христина.

24 лютого, коли почалася російська агресія, дитячий лікар-нефролог Роман Андруневич дуже поспішав у ЗУСДМЦ. На цей день була запланована родинна (від мами) трансплантація нирки 11-річній дівчинці з Полтави. Проте вже на роботі молодий лікар довідався, що операцію скасували через вторгнення ворога.

«Ми приймаємо пацієнтів з інших регіонів, стабілізуємо їхній стан, надаємо всю необхідну медичну допомогу. І, звичайно, організаційно також допомагаємо: готуємо виписки різними мовами, контактуємо з лікарями іноземних клінік тощо», – розповів він.

І все це – одночасно з роботою нефролога, яка нікуди не зникла. До речі, заплановану на 24 лютого трансплантацію нирки юній полтавчанці планують провести найближчими днями.

«Ці чудові фахівці та неймовірні люди працюють для того, щоб усі, хто цього потребує, дочекалися лікування й перемоги – і в країні, і над хворобою», – резюмувала Олена Зеленська.

У проекті з евакуації українських дітей на лікування за кордон також беруть участь: International Society of Paediatric Oncology – SIOP, St. Jude Children’s Research Hospital, Фонд «Таблеточки», Благодійний фонд «Запорука», Благодійний фонд «Крила надії», Благодійний фонд «Із янголом на плечі», Генеральне консульство Республіки Польща у Львові, Клініка дитячої онкології та трансплантації кісткового мозку, Українська асоціація дитячої онкології/гематології, Львівська обласна державна адміністрація, Львівська обласна рада, МОЗ України.

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

comments powered by HyperComments

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: