Слов’янськ: 7 загиблих мешканців п’ятиповерхівки від російського удару

7 мешканців однієї п’ятиповерхівки загинули внаслідок масованого ракетного удару російської армії по Слов’янську 14 квітня 2023 року. Трагедія сталася, коли одна з ракет «С-300» влучила у будинок за адресою: провулок Парковий, 6.

Серед загиблих – люди різного віку та з різними долями, об’єднані спільною адресою трагедії. “Меморіал Слов’янської територіальної громади” зібрав історії цих людей.

Сергій Комаристий, 1994 року народження, мав власний магазин із ремонту мобільних телефонів. Він захоплювався футболом та знімав відео для соцмереж. 14 квітня 2023 року Сергій перебував удома разом із дворічним сином Максимом. Син загинув у машині швидкої допомоги, а тіло Сергія знайшли під завалами за два дні. Обох поховали на кладовищі селища Мирне.

Валентина Королькова, 1945 року народження, працювала вихователем, а згодом формувальницею-ливарницею. Вона мала двох дітей та чотирьох онуків. Валентина мешкала на п’ятому поверсі будинку. Її тіло знайшли під завалами, похована на Смольному кладовищі.

Людмила Середа, 1943 року народження, понад двадцять років працювала техніком-конструктором на Слов’янському котельно-механічному заводі. Її донька описує її як людину, яка жила для родини. Людмила загинула вдома під час ракетного удару. Похована на Північному кладовищі Слов’янська.

Віктор Серебрянський, 1957 року народження, здобув професію водія, працював токарем. Займався виготовленням мініатюрних замків та будинків із сірників. Віктор був удома 14 квітня. Похований на Смольному кладовищі.

Олександр Маслов, 1981 року народження, з дитинства займався спортом, працював водієм та охоронцем. У двадцять років отримав важку травму, що спричинила інвалідність першої групи. Після цього він майже не виходив з квартири, за ним доглядала мати. 14 квітня мати була на службі в храмі, а коли повернулася, квартири вже не було. Олександра знайшли під завалами, похований на Смольному кладовищі.

Михайло Шиш, який закінчив школу № 15 та Слов’янський енергобудівний технікум, працював водієм таксі. Він захоплювався автомобілями, рибалив, збирав гриби. 14 квітня разом із Михайлом була його 14-річна донька Софія, яка отримала поранення. Сам Михайло загинув під завалами. Удома на нього чекали дружина, двоє дітей і мама. Похований на Північному кладовищі Слов’янська.