Слов’янськ: як Україна відновлює Донбас попри пропаганду та обстріли РФ

Російська пропаганда системно просуває тезу про те, що «Україна не відновлює Донбас», роблячи її ключовим елементом інформаційної війни. Проте журналісти видання «6262» на прикладі Слов’янська розібрали, як ця маніпуляція працює та яка реальна ситуація з відбудовою.

Російські джерела формують емоційну картину: зруйновані міста, бідні люди, відсутність роботи та потреба в гуманітарній допомозі. Усе це подається як наслідок нібито «бездіяльності України». Ця риторика повторює тези про те, що «Київ кинув Донбас», «Україна 8 років нічого не відновлювала», а «Росія прийшла і допомагає». Серед джерел, що поширюють такі наративи – lug-info.ru та baltnews.com.

Такі твердження часто супроводжуються відео або «свідченнями», що не містять контексту щодо часу, місця чи обставин зйомки. Паралельно просувається політичний наратив:

«Росія і США вимагають, щоб Київ відступив приблизно з чверті Донецької області, які все ще перебувають під контролем України», – Reuters.

Це створює подвійний тиск – інформаційний та політичний.

Ключова маніпуляція полягає не в тому, що говориться, а в тому, що свідомо замовчується. Після 2014 року значна частина Донбасу опинилася під контролем окупаційних адміністрацій, і Україна втратила можливість впливати на ці території та відновлювати їх. Держава фактично не має доступу до інфраструктури та не може проводити будівельні чи відновлювальні роботи.

Ці території, захоплені Росією, вже протягом приблизно 12 років належним чином не розвиваються, що призвело до серйозних проблем із базовими умовами життя, зокрема з водопостачанням. При цьому відповідальність за це часто намагаються перекладати на Україну.

Руйнування, які демонструються у пропагандистських матеріалах, є прямим наслідком російських обстрілів та розв’язаної Росією війни проти України. Російські війська системно застосовують озброєння невибіркової дії, зокрема реактивні системи залпового вогню та авіаційні фугасні бомби великої потужності. Це спричиняє масштабні руйнування цивільних об’єктів, що є грубим порушенням норм міжнародного гуманітарного права, зокрема Женевських конвенцій.

Таким чином, створюється викривлена логіка: спочатку відбуваються руйнування, а потім Україні закидають, що вона нічого не відновлює.

Україна неодноразово наголошувала, що відновлення Донбасу відбувається там, де це можливо – на підконтрольних територіях. Ще до повномасштабного вторгнення уряд реалізовував низку програм відбудови.

«Не дивлячись на російську агресію, Україна відновлює інфраструктуру на Донбасі та впроваджує реформи», — заявляв віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку Геннадій Зубко.

Йдеться не лише про ліквідацію наслідків руйнувань, а й про системний розвиток регіону. Це включає реконструкцію доріг, модернізацію медичної інфраструктури та підтримку внутрішньо переміщених осіб. Наприклад, у 2025 році в Слов’янську відновили клініко-діагностичну лабораторію міської клінічної лікарні, яка зазнала пошкоджень на початку 2024 року.

Роботи профінансували міжнародні донори, а їхня загальна вартість склала понад 6 млн грн. У межах проєкту відновили покрівлю, інженерні мережі та внутрішні приміщення. Продовження робіт із відновлення інфраструктури підтверджують і оголошені закупівлі: через систему Prozorro оприлюднено тендер на поточний ремонт доріг у Слов’янській громаді з очікуваною вартістю близько 60 млн грн.

Планується відновити понад 34 тис. м² дорожнього покриття на близько 100 вулицях, охоплюючи як ключові транспортні артерії, так і внутрішньоквартальні проїзди. Це свідчить, що навіть в умовах наближеності фронту, роботи з відновлення та розвитку міської інфраструктури тривають, попри те, що після 2022 року ці процеси значно ускладнилися через постійні обстріли.

Слов’янськ є яскравим прикладом реальної ситуації на Донбасі. Місто регулярно зазнає російських обстрілів, і масштаби руйнувань постійно зростають, частина об’єктів пошкоджується повторно. Водночас саме тут видно і системну роботу з відбудови, що триває навіть в умовах війни.

За даними Слов’янської міської військової адміністрації, внаслідок ворожих обстрілів з 22.02.2022 по 24.02.2026 років у громаді:

• пошкоджено 337 багатоквартирних будинків (включно з гуртожитками);
• пошкоджено 2153 приватних будинки;
• зруйновано або непридатні для проживання – понад 100 приватних будинків;
• частина об’єктів зазнавала повторних руйнувань.

Попри складну безпекову ситуацію, у місті проводяться відновлювальні роботи. Уже зроблено:

• ремонт покрівель у 115 багатоквартирних будинках;
• заміна вікон у 13 будинках;
• відновлення 3 частково зруйнованих будинків;
• ремонт у 11 закладах освіти;
• відновлення 12 медичних закладів (станом на 2024 рік).

Мешканці приватних будинків можуть отримати допомогу через державну програму «єВідновлення» та благодійні фонди. Плани на 2026 рік передбачають подальше відновлення житлової інфраструктури. За кошти місцевого бюджету заплановано капітальний ремонт покрівель у 12 багатоквартирних будинках, причому у двох роботи вже на завершальному етапі. За підтримки міжнародних партнерів, зокрема Данської ради у справах біженців, планують відремонтувати покрівлі ще у 4 багатоквартирних будинках.

Реалізація цих робіт безпосередньо залежить від безпекової ситуації, оскільки обстріли тривають. Проте наведені дані свідчать, що місто системно продовжує відновлення житлового фонду та усуває наслідки руйнувань, чого російські інформаційні наративи часто не враховують.

Ситуація у Слов’янську демонструє головне: відновлення Донбасу не зупинилося. Воно відбувається у складних умовах – під обстрілами, з обмеженими ресурсами та у постійній загрозі. Саме цей факт повністю руйнує пропагандистський наратив про «кинутий Донбас».

До 2022 року Україна системно вкладала ресурси у розвиток підконтрольної частини Донбасу через державні програми, такі як «Велике будівництво», та за підтримки міжнародних партнерів, зокрема Програми розвитку ООН та Світового банку. Фінансування сягало мільярдів гривень і було частиною довгострокової політики. Це ще раз підкреслює, що теза «Україна не відновлює Донбас» є прикладом інформаційної маніпуляції.

Ця риторика підміняє поняття і перевертає ситуацію: руйнування та занепад подаються як наслідок дій України, тоді як першопричиною є окупація та війна, які унеможливлюють нормальний розвиток. Відповідальність свідомо перекладається, формуючи викривлене уявлення про події.

Україна не може відновлювати те, що не контролює. Але там, де це можливо, роботи тривають навіть під обстрілами. Слов’янськ – наочний приклад цього. Саме такі приклади дозволяють відокремити реальність від пропаганди.

Робота над цим матеріалом стала можливою завдяки проєкту Fight for Facts, що реалізується за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.