Справа про хабар архітектора Руденка: 4 роки без вироку

У Слов’янську досі триває розгляд корупційної справи головного архітектора, Сергія Руденка, якого обвинувачують в отриманні хабаря. Судовий процес тягнеться вже понад чотири роки.

Розслідування щодо начальника управління містобудування та архітектури Слов’янська Сергія Руденка розпочалося в листопаді 2020 року. За версією слідства, посадовець вимагав та отримав 1200 доларів США за погодження містобудівної документації. Після затримання та фіксації факту передачі коштів, інформацію було внесено до ЄРДР, а 26 серпня 2021 року обвинувальний акт передали до Слов’янського міськрайонного суду.

Прокурори ініціювали відсторонення Руденка від посади, мотивуючи це тим, що підозрюваний у корупції не може обіймати керівну посаду. Однак, суд відхилив це клопотання, дозволивши Руденку продовжувати виконувати свої обов’язки. Водночас захист подавав клопотання про закриття провадження, відвід прокурорів, повернення обвинувального акта, але суд їх відхилив і призначив справу до розгляду.

З початком повномасштабного вторгнення суди Донецької області перейшли на особливий режим роботи. У грудні 2023 року Слов’янський міськрайонний суд ухвалив проводити слухання у справі Руденка дистанційно, у форматі відеоконференції. Це було зумовлено воєнним станом, евакуацією частини населення та віддаленістю учасників процесу. Усі сторони погодилися на такий формат.

У ході процесу суд перейшов до допиту свідків. Однак, одна зі свідків не з’явилася на засідання, попри отриману повістку. 22 січня 2025 року суд задовольнив клопотання прокурора про примусовий привід свідка на засідання, призначене на 5 лютого 2025 року. Це вказує на те, що розгляд справи затягується не лише через війну, а й через неявку свідків.

За інформацією прокуратури, останнє засідання було заплановане на 10 листопада 2025 року. Станом на 13 листопада рішення у справі досі немає. Вирок суду за понад чотири роки так і не було винесено.

Руденку інкримінують ч. 3 ст. 368 КК України – одержання неправомірної вигоди службовою особою. Максимальне покарання за цією статтею – від 5 до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна та забороною обіймати посади до трьох років. Строк давності притягнення до кримінальної відповідальності спливає у листопаді 2035 року, оскільки провадження відкрито 16 листопада 2020 року.

Справа Руденка є показовою, адже попри наявність доказів хабарництва, передачу справи до суду, дистанційні засідання та інші процесуальні дії, за чотири роки судового розгляду остаточного рішення так і не було прийнято.

Автор: Дмитро Браславський