Атаки FPV-дронів на траси Донеччини: як убезпечити поїздку

Ключові транспортні артерії Донеччини, зокрема траси Слов’янськ-Краматорськ та Слов’янськ-Ізюм, опинилися під прицілом російських FPV-дронів. Ці маршрути, якими щодня користуються тисячі людей для евакуації та доставки гуманітарних вантажів, стали вкрай небезпечними.

Ділянка дороги між Слов’янськом та Краматорськом, що становить лише 14-16 км, є життєво важливою для регіону. Влітку на виїзді з Краматорська у напрямку Слов’янська FPV-дрон поцілив у автомобіль. На відкритих ділянках навіть коротка зупинка може стати фатальною.

«Рівень загрози на цій ділянці не можна назвати умовно «зеленим», фактично будь-яка траса в області — лотерея, адже противник славиться своїми рандомними влучаннями», — пояснює військова. Вона наводить як приклад удари дронами та РСЗВ по центральній площі Краматорська серед білого дня.

Трасу Слов’янськ-Ізюм російські війська почали атакувати дронами на початку осені 2025 року, а перші обстріли цивільного транспорту були зафіксовані у серпні. У вересні FPV-дрони вже знищували автомобілі безпосередньо в Ізюмі. Водіїв закликають не користуватися ділянкою траси М-03 між Ізюмом та Слов’янськом.

Ворог застосовує безпілотники з дальністю ураження до 50 км, серед яких є дрони на оптоволокні та «дрони-матки», що несуть кілька FPV-дронів. Втрата доступу до цього шляху може спричинити гуманітарну кризу, оскільки ним доставляють продукти, медикаменти та евакуюють людей.

Одним із способів захисту є встановлення антидронових сіток. Хоча це не гарантує повної безпеки, такі конструкції вже використовуються на фронті для захисту техніки. За словами Валерії Скорик, на трасі Слов’янськ-Краматорськ така сітка є, але вона покриває лише невелику ділянку.

«Ситуація наразі погіршується і про подібні питання потрібно думати завчасно, адже незабаром може стати вже пізно. Коли ворог починає контролювати якусь ділянку важливої траси, будь-яка логістика зводиться нанівець, в нашому випадку логістика=життя, місто припиняє жити і скоро існувати», — зазначає Валерія Скорик.

Антидронові сітки є фізичним бар’єром із міцних поліпропіленових шнурів або сталевих тросів. Вони заплутують гвинти дрона, знешкоджуючи його. Їх використовують для:

• Захисту військових об’єктів: позицій, бліндажів та техніки.
• Захисту цивільної інфраструктури: промислових об’єктів та складів.
• Захисту від розвідки: блокування можливості коригування артилерійського вогню.

Як пояснила прес-офіцерка 60-ї бригади, дороги повністю не перекривають, але на небезпечних ділянках встановлюють таблички з рекомендаціями щодо об’їзду. Водночас вона не помічала спеціальних заходів для інформування населення. Інформація про безпечніші маршрути переважно поширюється через місцеві Telegram-канали та сторінки органів влади.

Попри небезпеку, потік цивільного транспорту не зменшується. Валерія Скорик зазначає, що поїздка цими дорогами — це лотерея, оскільки росіяни часто атакують цілі хаотично. Вона радить у разі наближення дрона негайно залишати автомобіль, а досвідченим водіям — спробувати різкий маневр.

«Наразі багато журналістів та цивільних почали користуватись «цукорками», «ванільками» та «чуйками». З огляду на позитивні відгуки від військових стосовно цих пристроїв, однозначно можу рекомендувати їх як засіб для засічки ворожого дрона на визначеній дальності», — додає прес-офіцерка.

Такі пристрої, за даними виробників, виявляють дрони на відстані близько 4 км. Прес-офіцерка поліції Ксенія Яцен також наголошує на важливості пильності: «Слідкуйте за сигналами повітряних тривог, прислухайтеся до звуків зовні та в разі небезпеки не залишайтеся в транспорті. Потрібно відбігти якомога далі від дороги й там знайти можливе укриття».

Правоохоронці закликають не торкатися збитих або пошкоджених БПЛА, оскільки вони можуть бути небезпечними. Інформацію про місце польоту чи збиття дрона слід передавати на лінію 102, а не публікувати в інтернеті.