Психологиня Альона Головіна про конфлікти між переселенцями та громадами

Мільйони українців були змушені покинути рідні домівки через війну. На жаль, на тлі стресу та нового досвіду між переселенцями та приймаючими громадами нерідко виникають непорозуміння. Як подолати ці конфлікти та перетворити острах на взаєморозуміння, розбирається психологиня Альона Головіна у подкасті «Розмова з сенсом».

Розпалювання внутрішнього розбрату — одна з тактик ворога, покликана послабити українське суспільство. Російська пропаганда регулярно використовує побутові конфлікти, перетворюючи їх на інформаційні вкиди.

«Якщо війна йде не лише в боях, вона йде за психологічні контент, контексти за стосунки між людьми. Якщо посилювати розбрат… можна тоді розділяти і керувати», — зазначає Альона Головіна.

У стані стресу дрібні відмінності між людьми з різних регіонів можуть активувати архаїчний страх перед «інакшістю». Альона Головіна підкреслює, що важливо усвідомити, що саме лякає в моменті переселення, і чому інколи ми реагуємо на людей, схожих на нас, як на потенційних ворогів.

«Якщо кожен розбереться і зможе оцей острах, страх взяти і трансформувати ідею інтересу, бо в страху завжди є інтерес», — говорить психологиня.

За її словами, свідомий крок назустріч допомагає побачити в іншій людині особистість, дізнатися про її життя та подати руку з відкритою душею.

Множинна травма та страхи громад

Багато українців були змушені переїжджати неодноразово, що формує так звану множинну травму. У клінічній практиці клієнти описують цей стан важкими метафорами: «там часто як діра, пірва, чорна діра, яка взагалі тягне… цей сум всередину себе, печери, тобто згарища».

На тлі втрати минулого та хронічного стресу такі люди можуть бути вразливими або навіть різкими. Альона Головіна пояснює, що вони переїжджають зі значним психологічним бекграундом і не можуть бути в емоційно рівноважному стані.

«Вони можуть бути дещо амбітні, агресивні… тому що стан… це тільки ми можемо уявити за рахунок емпатії», — підкреслює психологиня.

Місцеві жителі також переживають значні зміни. Збільшення населення та можлива конкуренція можуть активувати на рівні колективного несвідомого страх, що «всього мало, а всіх багато». Це ілюзія, що нерідко підживлюється трансгенераційним досвідом родин, які колись пережили відбирання чогось.

Через цю призму громади інколи проектують образ ворога на внутрішньо переміщених осіб. Однак Альона Головіна наголошує, що справжня негативна енергія має бути спрямована на тих, хто створив цю ситуацію.

«Нагадуємо… вкотре, що люди були змушені, не з їхнього бажання. І більшість з них взагалі би хотіла додому. Хочу додому… як біль внутрішня», — додає вона.

Інформаційна гігієна та саморегуляція

У відповідь на контент, що викликає миттєву злість, важливо застосовувати «внутрішній стоп-кран». Психотерапевтка радить зупинитися і проаналізувати: звідки інформація, хто її поширює, чому і для чого це потрібно нам. Також важливо відчути, який «смак» залишає стаття, чи немає відчуття психологічного тиску.

Поглинання токсичної інформації може викликати психосоматичні реакції, такі як головні болі чи розлади шлунку. Тому Альона Головіна закликає «фільтрувати те, що ми в себе вкладаємо» та використовувати прості техніки самодопомоги:

• Дихання: уявити весь негатив, глибоко вдихнути та видихнути.
• Заземлення: за можливості лягти, прийнявши позу «зірочки».
• Вода: уявити, як негативний контент або переживання змиваються під душем або під час вмивання обличчя.

Чотири життєві позиції та «тінь»

Конфлікти очікувань часто виникають через різні моделі сприйняття світу, які психологиня Альона Головіна поділяє на чотири життєві позиції:

1. «Світ винен мені»: егоцентрична поведінка з претензіями до оточення.
2. «Я винен світу»: позиція боржника, прагнення заслужити схвалення.
3. «Я тобі, ти мені»: ринковий підхід, коли після допомоги виникає потреба негайно віддячити.
4. «Ніхто нікому нічого не винен, все відбувається по добрій волі»: найзріліша позиція, за якої допомога надається та приймається без маніпуляцій та вимог вічної вдячності.

«Простіше, якщо би цей канал нашого зв’язку робити простішим і чистішим від усіляких там темних бажань і зобов’язань з двох сторін», — зазначає Альона Головіна.

За словами експертки, оточення часто відображає наш внутрішній стан: «…тільки люди, яких приваблюю я в своє життя… відображають мій внутрішній світ». Отже, якщо навколо багато негативу, варто дослідити власні «тіньові» аспекти та дитячі травми.

Підсумовуючи, Альона Головіна використовує метафору «світла ясності».

«Це коли ми входимо і включаємо світло… ясності. Це ми входимо в темні кімнати, роздивляємося, що у нас тут є, кого ми тут забули… щоб світлих, добрих, людяних ставало більше. І щоб людям вистачало сил там, де вони є, з нами пускати коріння… ці печери, ці згарища, вони ніби засаджують новими такими квітами, деревами… Знайдіть своє зернятко… і нехай виростає наповнений новий світ, де ми стаємо сильнішими, добрішими тому що це випробовування дає нам можливість стати кращими», — закликає психологиня.

Повну версію розмови можна переглянути на YouTube.