Instagram як осередок маніпуляцій: тактики впливу та протидія дезінформації

Сьогодні Instagram значно розширив свої функції, перетворившись на одну з найефективніших платформ для поширення маніпуляцій, дезінформації та прихованої пропаганди. Йдеться не лише про очевидні фейки, а й про складні, емоційно насичені меседжі, які доносяться через штучних інфлюенсерів, псевдопсихологічні поради, фіктивні волонтерські збори та «щирі» особисті зізнання.

Алгоритми мережі активно просувають контент, що викликає довіру й емпатію: красиві візуали, естетичні кадри та історії з повсякденного життя. Ця атмосфера близькості та безпеки створює ідеальне середовище для впливу на аудиторію, особливо в умовах війни, емоційної втоми та інформаційного перевантаження. Журналісти Сайту міста Слов’янська 6262 з’ясовували, як саме функціонують ці механізми.

Meta посилює правила, але технології знаходять лазівки

Експертка зі штучного інтелекту Юлія Машута зазначає, що Meta активно працює над контролем маніпуляцій медіаконтентом в Instagram. Компанія офіційно заборонила координовану неавтентичну поведінку, спам та мережеві маніпуляції. У лютому 2024 року були введені спеціальні позначки для зображень, створених штучним інтелектом, а у 2025 році Meta посилила правила для політичного контенту та запровадила стандарт C2PA.

«Платформа зобов’язує користувачів маркувати контент, створений штучним інтелектом. Якщо хтось завантажує синтетичне зображення без відповідної позначки, спочатку надходить попередження. Після цього можливе блокування облікового запису», – каже Юлія Машута.

Система виявлення функціонує через метадані у файлах, які автоматично вбудовують основні генератори зображень, як-от Gemini. Однак, цей захист можна легко обійти: достатньо відредагувати зображення, обрізати його або переслати через месенджери Telegram чи Viber, що призводить до зникнення метаданих. Дослідження показали, що блокування маніпулятивних акаунтів не встигає за швидкістю створення нових профілів.

Штучні інфлюенсери як прибутковий бізнес

За словами Юлії Машути, понад 1500 профілів штучних блогерів активно діють по всьому світу, заробляючи на рекламі та збираючи мільйони підписників. Сучасні технології дозволяють генерувати одне обличчя в різних позах, із різним кольором волосся та макіяжем.

«Штучні інфлюенсери працюють за принципом оптимізації взаємодії з алгоритмом Instagram. Для них створюють тисячі варіантів контенту, проводять A/B-тестування та обирають найефективніші публікації. Середній рівень залученості штучних блогерів становить 3,6% — удвічі більше, ніж у справжніх інфлюенсерів», – пояснює фахівчиня з ШІ.

Ці акаунти публікують контент безперервно, що забезпечує їхнє частіше потрапляння у стрічки користувачів. Часто підписники не усвідомлюють, що стежать за штучною особою, навіть якщо її походження зазначено в описі профілю. Існує також категорія блогерів, які використовують справжні фотографії інших людей, змінюючи лише обличчя, що створює ефект автентичності: реальна локація та оточення, але підроблене обличчя головного героя.

Зміна тактики російських інформаційних операцій

В Instagram ворожі спецслужби створюють фейкові акаунти українських військових та політиків, зокрема Головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського, для поширення дезінформації. Хоча такі сторінки швидко блокуються, їх місце займають нові.

«Російська інформаційна операція “Doppelganger” побудована навколо мережі сайтів-клонів легітимних медіа. Ці сайти мали акаунти в Instagram. Дослідники зафіксували, що ефективність поширення посилань на Meta-платформах знижується через активне блокування, тому тактика змінилася», – розповідає Юлія Машута.

Наразі наративи просуваються через реальних людей в інших країнах. Прикладом є німецька ексдепутатка з Гамбурга з верифікованим акаунтом, яка систематично критикує НАТО, США та підтримку України, поширюючи російські тези. Аналіз її профілю показує фокус на зображенні НАТО як агресора, критиці санкцій та підтримці позицій, вигідних Росії.

Чому Instagram ефективний для маніпуляцій

Фактчекерка та співзасновниця організації StopFake Ольга Юркова підкреслює, що основна небезпека Instagram полягає у використанні непрямих методів впливу, а не відвертих фейків. Платформа створює відчуття емоційної близькості, адже користувачі підписані на знайомих інфлюенсерів, до яких звикли та довіряють. Навіть одноразове бачення імені або обличчя підвищує рівень довіри.

Instagram є особистісно-орієнтованою мережею, що підсилює емоційну прив’язаність. Естетичний та професійно зроблений контент створює враження надійності та довіри, забезпечуючи тривалі емоційні контакти. Це робить платформу небезпечною для поширення пропагандистських та дезінформаційних меседжів, запакованих в особистісний контент.

«Після обстрілу дитячої лікарні Охматдит багато інфлюенсерок, зокрема інстамам, синхронно почали писати про необхідність завершення війни та небажання жертв. Це були типові російські наративи про погодження на умови Путіна, хоча подані в м’якій формі», – наводить приклад Ольга Юркова.

Аналіз «Детектора медіа» підтвердив, що молоді мами, яких раніше не сприймали як поширювачів такого контенту, м’яко говорили про жаль щодо загиблих дітей та необхідність миру. Позитивні на перший погляд меседжі насправді несли проросійське навантаження. Хоча блогерки прямо не закликали до капітуляції, логіка «погоджуватися на мир» створювала враження, що саме Україна не бажає його, попри те, що країна захищається.

«Найімовірніше, це була звичайна рекламна колаборація — блогеркам заплатили за певний меседж. Можливо, що хтось один це сказав, контент “зайшов” аудиторії, і інші підхопили наратив добровільно, без оплати. Блогери відстежують, який контент цікавить аудиторію, бачать хайп та обговорення і теж його поширюють», – розмірковує фактчекерка.

Небезпечні формати в Instagram

Формат Reels є особливо небезпечним, адже там часто поширюються фейкові відео, згенеровані штучним інтелектом. Вони не виглядають як новини чи політика, а подаються як життєві історії, що не викликають підозр.

Наприклад, сюжет, що імітує канал 1+1, де ведуча запитує групу чоловіків східної зовнішності про їхню мотивацію приїхати в Україну, а ті весело відповідають, що приїхали для інтимних зустрічей з українками, що дискредитує та нормалізує сексизм і ксенофобію. Це відео, без сумніву, згенероване ШІ, про що свідчить емблема SORA та періодичні розмиття кадрів.

Типові формати маніпулятивного контенту включають: історії про щось «випадково побачене на вулиці», «знайомий військовий розповів страшне про армію», психологічні розбори подій або «правда, яку не покажуть у новинах». Це явище схоже на механізми TikTok, де знайомі блогери репостять рілси, що їх нібито зацікавили.

Поширеним є також формат Reels з довгим текстом. У рілсі показують щось розважальне, а основний меседж з необхідною інформацією міститься у тексті. Такі тексти часто генеруються ШІ та мають типові ознаки:

• повтори думок, зокрема тричі наприкінці тексту;
• улюблена конструкція – протиставлення «не щось, а щось»;
• наводяться три ознаки чогось через кому.

Ці тексти є порожніми за змістом, але великими за обсягом. Дослідження показують, що люди більше довіряють довшим текстам і сприймають їх як переконливі, що робить їх інструментом маніпуляції. У таких матеріалах відсутні перевіряні факти, використовуються розмиті формулювання («всі знають», «всі говорять про це»). Апеляція йде до емоцій – обурення, жаху, блогерки часто плачуть у роликах, підвищуючи їхню емоційність. Коментарі під такими дописами модеруються, видаляються критичні, залишаються лише ті, що підтримують спікерів.

Маніпулятивний фотоконтент не обов’язково є підробленим. Це можуть бути фото з іншого місця чи країни, наприклад, кадри з війни в Сирії, видані за фото з війни в Україні. Також використовуються постановочні сцени та емоційні кадри без контексту. Людина може говорити про мобілізацію чи владу, показуючи на тлі кадри, які не мають стосунку до теми, але створюють емоційний фон. Це можуть бути чорно-білі зображення війни або фото кількарічної давнини, подані як актуальні.

Один із нещодавніх прикладів: двоє чоловіків у військовій формі на тлі білого бусика з написом ТЦК розмовляють про війну. Один запитує іншого, чи воював він, на що той відповідає: «Так, воював. Був у Львівському котлі – тяжкі бої за гуманітарку». Обоє сміються. На них розпізнавальні шеврони – прапор України та тризуб. Один із чоловіків одягнутий у бронежилет, збоку висить щось схоже на каску, проте деформоване. Такі відео навмисно створюють карикатурний образ військовослужбовців ТЦК, підриваючи довіру до інституції.

«Інколи потрібні меседжі накладаються на дуже естетичний, красивий контент. Красива дівчина в гарному кафе з хорошим макіяжем говорить пропагандистські речі. Краса та естетика знижують критичність через симпатію. Нобелівський лауреат Даніель Каннеман у книзі “Мислення швидке і повільне” описав багато хиб людського сприйняття. Одна з них — люди більше довіряють тим, хто красивий зовні. Зовнішня краса викликає емпатію, довіру, знижує критичність і створює відчуття правдивості та щирості», – пояснює Ольга Юркова.

Псевдопсихологічний контент

В Instagram поширений псевдопсихологічний контент, де особи, які часто не мають достатньої кваліфікації, вміло подають інформацію та грають на емоціях. Приклади маніпуляцій включають фрази: «як психолог, я бачу, що вам нав’язують травму», «вам нав’язують обов’язок підтримувати армію, але якщо важко — ви не повинні», «думайте про себе насамперед, а не про нав’язані обов’язки».

Хоча ці твердження можуть звучати гуманно, вони часто підміняють воєнну реальність, протиставляючи її індивідуальній психологічній безпеці. Під час війни всі перебувають у стресі, і такий контент небезпечно розчиняє відповідальність, не цінує захист країни, колективні зусилля та підтримку армії, представляючи їх як токсичний дискурс.

Політика під маскою

Політичний вплив в Instagram є замаскованим – рідко агітують відкрито. Натомість певні меседжі м’яко просуваються через особисті історії, відчуття, лайфстайл-контент. Це може дискредитувати інституції через життєві розповіді про відвідування державних установ або історії про загиблих військових з висновком «треба мир, домовляймося».

Такий підхід нормалізує ідею капітуляції, хоча її не називають прямо, подаючи через жалісливі історії та поширюючи наратив втоми від війни, що підштовхує до бажання швидкого завершення конфлікту.

Фейкові волонтерські збори

Багато фейкових сторінок використовують фото дітей – реальні або згенеровані – для збору коштів. За цим часто стоять псевдоволонтери з вигаданими чи сумнівними назвами організацій. Тому критично важливо перевіряти фонди: шукати першоджерело збору, гуглити організацію та звертати увагу на репутацію.

Підозру мають викликати збори без підтверджень: без імен, документів, назви лікарні, звітів чи конкретного переліку потреб, лише емоційні фото й тексти. Такий контент нерідко поширюють звичайні люди, які щиро повірили історіям та стали жертвами маніпуляції.

«Окрема ознака фейків — маніпуляція терміновістю: «потрібно вже сьогодні», «остання можливість», «бракує зовсім трохи». Такі «термінові» збори можуть повторюватися роками, змінюються лише рахунки. Насторожують також новостворені акаунти, закриті коментарі, відсутність звітів, різка зміна тематики сторінки, а також відео, які легко можуть бути згенеровані ШІ», – каже Ольга Юркова.

Навіть лідери думок іноді поширюють фейки, і люди жертвують гроші через довіру до них. Це підриває віру до волонтерства загалом. Висновок простий: допомагати потрібно лише перевіреним і надійним фондам або людям, яким справді довіряєте.

Психологія поділу на своїх і чужих

У ворожому контенті маніпулятори часто використовують еволюційну схильність людей ділити світ на «своїх» і «чужих». Ця глибинна властивість, колись необхідна для виживання, нині може бути використана для розхитування суспільства, поляризації та накручування аудиторії.

Після Другої світової американські психологи проводили експерименти, які показали, що навіть випадковий поділ на групи миттєво викликає ворожнечу, а зовнішня проблема, навпаки, об’єднує. Цей феномен активно використовують ботоферми, які автоматично реагують на больові точки українського інформаційного простору, генеруючи коментарі, що провокують максимальну емоційність.

Особливості впливу на прифронтові регіони

Жителі прифронтових регіонів є особливо вразливою аудиторією, оскільки війна там фізично ближча, а рівень постійного стресу значно вищий. У таких умовах люди стають емоційнішими, а значна частина когнітивного ресурсу витрачається на виживання, а не на критичний аналіз контенту в соцмережах.

Надмірний страх, штучно підживлюваний, робить людей особливо чутливими до маніпуляцій. На цьому ґрунті поширюються наративи про «самообстріли», «примусове вивезення дітей», протиставлення мешканців прифронтових територій іншим регіонам, історії про нібито злочини ЗСУ та корупцію. Ці маніпуляції є точковими, спрямованими на дискредитацію всього українського, включно з владою та військовими. Звідси виникає небезпечний наратив «яка різниця, хто буде, аби не стріляли».

Насправді, відбувається підміна причинно-наслідкових зв’язків: українська армія захищає, а її відхід означає прихід російських військ, репресії та знищення всього українського.

Як взаємодіяти з підозрілим контентом

Щоб не стати жертвою маніпуляцій в Instagram, слід дотримуватися таких рекомендацій:

• Якщо ви бачите підозрілий контент, краще поскаржитися на нього, а не взаємодіяти. Будь-яка взаємодія (коментар, лайк, репост), навіть критична, підсилює його поширення.
• У момент сильної емоційної реакції зупиніться, зробіть паузу і поставте собі запитання: що це за інформація, звідки вона взялася, хто і з якою метою її поширює та чому саме мене це так зачепило.

«Сильна емоція часто є ознакою таргетованої маніпуляції й сигналом уважніше проаналізувати побачене, особливо якщо виникає бажання поширити або відреагувати», — пояснює Ольга Юркова.

Щодо волонтерських зборів, варто довіряти лише тим людям і фондам, яких ви добре знаєте, яким довіряєте роками, де бачите прозорість, звітність і реальні результати. Instagram не є нейтральним простором – це зона впливу, де довіра вибудовується повільно, але діє дуже ефективно. Важливо зберігати критичне мислення, навіть коли контент виглядає щирим та емоційним.

Для перевірки підозрілого контенту також можна використовувати AI-інструменти:

• Perplexity AI дозволяє швидко проаналізувати всі пости профілю, визначити основні теми, виявити проросійські наративи та оцінити рівень маніпулятивності контенту.
• Grok ефективно працює з соціальними мережами, заходить на сторінки, збирає посилання, читає контент та надає аналіз.
• ChatGPT може аналізувати скріншоти постів, відео, текст, хештеги й метадані, формуючи висновок про достовірність інформації.

«Водночас для перевірки AI-зображень поки що залишається єдиний надійний спосіб — власна уважність: варто звертати увагу на симетричність обличчя, однаковість сережок, проблеми з вухами, очима та іншими деталями, адже професійні сервіси перевірки фотографій дорогі та малодоступні», — зазначає експертка з ШІ Юлія Машута.

Instagram дедалі більше перетворюється на платформу, де розрізнити правду й фейк стає складніше, адже генеративний AI знизив вартість виробництва фейкового контенту, а відсутність вимог до джерел і швидке споживання інформації створюють ідеальне середовище для поширення маніпуляцій.