Telegram: Головне джерело новин та загроза дезінформації для українців

Під час війни Telegram став ключовим інформаційним джерелом для українців, зокрема й мешканців Слов’янська. Проте, разом із зростанням його популярності, пропорційно збільшилися й загрози, пов’язані з поширенням дезінформації. Анонімні канали, ботоферми та фейкові «офіційні» сторінки перетворили платформу на один із найкритичніших майданчиків для поширення маніпуляцій.

Технічні особливості месенджера, повна відсутність модерації та можливість автоматизації сотень каналів роблять його ідеальним інструментом для впливу спецслужб і зловмисників. Журналісти видання 6262 роз’яснюють причини такої популярності Telegram в Україні та надають поради, як убезпечитися від неправдивої інформації.

Згідно з листопадовим дослідженням КМЄС, 51% опитаних українців використовують Telegram як основне джерело інформації про події в країні. Загалом 62% громадян, особливо молодь, звертаються до месенджера для отримання новин. У 2025 році кількість користувачів Telegram в Україні сягнула 14 мільйонів.

Чому Telegram став популярним і є небезпечним

Фактчекерка, медіатренерка та співзасновниця платформи StopFake Ольга Юркова зазначає, що під час обстрілів українці передусім перевіряють Telegram, оскільки там, на їхню думку, інформація оперативніша, ніж в офіційних джерелах. Психологічно платформа сприймається як найшвидший спосіб дізнатись, «що летить і куди».

Люди відчувають інформаційний дефіцит у критичних ситуаціях, тому шукають хоча б якусь інформацію, навіть неперевірену. На думку експертки, якби це було технічно можливо, Telegram в Україні варто було б заблокувати.

• Масштабна дезінформація: Більшість фейків та маніпуляцій вперше з’являються саме в анонімних каналах Telegram, звідки їх підхоплюють більші канали, інфлюенсери та інші соцмережі.
• Небезпека для персональних даних: Були випадки, коли російські військові на блокпостах показували людям роздруківки їхніх закритих чатів у Telegram, що свідчить про потенційний доступ спецслужб до приватної комунікації.
• Вербування агентів: Через Telegram зловмисники спілкуються з підлітками та вразливими групами, пропонуючи легкий заробіток, який поступово перетворюється на дії, що загрожують життю або кримінальною відповідальністю.
• Відсутність модерації: На відміну від Facebook, YouTube чи TikTok, Telegram повністю ігнорує запити українських інституцій щодо обмеження шкідливого контенту, фактично залишаючись нерегульованою системою.

«Так звані «інсайдерські» канали, які подають себе джерелами секретної інформації про владу, поширюють чутки та деморалізуючі меседжі. Деякі з них, як показують розслідування, ведуться з Росії. Через блогерів та інфлюенсерів контент з таких каналів поширюється ще ширше, обростає деталями та формує викривлене уявлення про події — зокрема, стосовно ситуації на фронті, міжнародної підтримки чи української політики», – каже Ольга.

Класичним інструментом для розпалювання конфліктів усередині України через Telegram залишаються спроби розділити суспільство за різними ознаками, такими як мовне питання, регіональні відмінності між сходом і заходом, протиставлення ВПО та місцевих мешканців, військових і цивільних. Мовне питання багато років є улюбленою темою для маніпуляцій російських спецслужб і пропагандистів.

Одним із нещодавніх прикладів є фейк про нібито «дитину зі Львова, якій не дали подарунок до Дня святого Миколая», бо дитина говорила російською. Цей допис, що з’явився у фейковому акаунті, містив штучно підібрані емоційні тригери та був спрямований на посилення уявного конфлікту. Попри очевидні ознаки підробки, публікацію масово поширили блогери та користувачі Telegram, зокрема й популярна місцева група у Слов’янську.

Експертка зі штучного інтелекту Юлія Машута пояснює, що Telegram став популярним не через безпеку, а через легкість і безкоштовність автоматизації. Відкрита технічна система (API) дозволяє безкоштовно збирати пости (парсити), автоматично публікувати повідомлення, відповідати на коментарі та запускати боти за наявності власного сервера та базових технічних знань.

У Facebook та Instagram такі можливості обмежені, оскільки їхні API закриті, а автоматизація вимагає платних сервісів вартістю 100–300 доларів на місяць. Це пояснює, чому Telegram активно використовується анонімними каналами, ботофермами та пропагандистами для швидкого, масового та майже неконтрольованого поширення інформації, включно з фейками.

Такий парсинг може бути небезпечним для користувачів, які проявляли активність у Telegram.

«Парсинг означає автоматичне завантаження всієї історії чату на свій сервер за одну хвилину. Це дозволяє отримати всі контакти учасників, проаналізувати, що конкретний користувач писав за п’ять років, прослідкувати його активність у різних групах. Саме так ФСБ контролює чати окупованих міст», – розповідає експертка з ШІ Юлія Машута.

Вона додає, що на базі мови програмування Python створюються програми для автоматизації всіх процесів у Telegram, а ChatGPT може написати інструкцію для такої автоматизації буквально за хвилину. API, будучи доступом до інших програм, дозволяє одній програмі зв’язуватися з іншою, даючи можливість керувати величезною мережею каналів однією людиною або ботом.

У Telegram дані зберігаються на серверах роками, а завантажені файли не зникають, на відміну від Viber, де вони видаляються через певний час. Деякі користувачі навіть використовують Telegram як хмарне сховище.

Накрутка аудиторій і вплив ботоферм

Понад половина топових українських каналів із мільйонними аудиторіями є анонімними. Фактчекерка Ольга Юркова зазначає, що дослідження показують, що значна частина підписників отримана шляхом накрутки, через що відповідальні медіа не можуть конкурувати з нечистими методами анонімних каналів.

Експертка вважає, що щонайменше шість із десяти досліджуваних каналів потрапили до списку найпопулярніших завдяки штучній накрутці підписників. Різке, «вертикальне» зростання аудиторії та масові відписки під час блокування ботоферм свідчать про використання програм чи сервісів для створення несправжніх підписок. На відміну від живих каналів, де приріст і спад відбувається плавно, накрутка дає короткочасні сплески за одну-дві години, що не характерно навіть для дуже успішної реклами.

Показовим прикладом є канал «Top News», який за три дні з 12 по 15 березня наростив аудиторію з 200 до понад 450 тисяч без жодних репостів чи згадок. Дані TGStat демонструють різке погодинне збільшення, часто вранці, що є типовою ознакою автоматичного накручування ботами.

Ботоферми активно працюють у коментарях до тригерних тем, створюючи ілюзію паніки чи громадської підтримки певних меседжів. Алгоритми штучного інтелекту дозволяють їм генерувати подібні за змістом, але різні за формою коментарі, які виглядають як активність «справжніх людей».

Перед вторгненням Росія створювала локальні канали в містах на кшталт «Наш [назва міста]», які рік працювали як звичайні новинні пабліки. Після початку війни вони різко перетворилися на інструменти пропаганди, поширюючи повідомлення про «гуманітарку» та «відбудову», що мало легітимізувати окупацію.

Масштаби маніпуляцій: як працюють фейкові канали

Завдяки штучному інтелекту та API, одна особа або бот може керувати сотнями каналів одночасно, продовжує експертка з ШІ Юлія Машута. Схема така: скрипт автоматично парсить текст з офіційних джерел, ChatGPT переписує його у маніпулятивному стилі, генерує картинку та публікує в мережі з 20–200 каналів одночасно. Боти накручують перші 5000 переглядів та 50 коментарів за лічені хвилини.

У багатьох групах один і той самий пост з’являється одночасно, що є результатом автоматизованої публікації через Telegram API. Комп’ютер завантажує ідентичний контент у всі групи миттєво. Російські та псевдоукраїнські канали систематично використовують емоційно забарвлену лексику для нагнітання тривожності, підриву довіри до влади, ЗСУ та партнерів, експлуатації тем справедливості, свободи та патріотизму.

Особливо гострою є проблема псевдопатріотичних каналів, які імітують патріотичну позицію, часто використовують назви «Новини міста», «Типовий [місто]» та можуть писати українською мовою. Створюються мережі каналів з однаковими назвами для різних міст, як це було з «[Назва] – русский город».

Існують також псевдопатріотичні канали з назвами «Спротив», «Патріоти», «Патріоти України», які насправді контролюються російськими мережами. Вони публікують реальні новини, але додають маніпулятивні меседжі про втрати на фронті, корупцію, заклики до радикальних дій та мітингів. Такі канали часто адмініструються з Придністров’я або з території Росії.

У травні поширювався фейк про масову евакуацію з Харкова від імені ДСНС. Анонімні Telegram-канали створили фейкові скріншоти з логотипами державних органів, створивши ефект масового підтвердження. Люди бачили інформацію в одному, потім у другому, третьому каналі — і вважали це правдою.

СБУ ще у 2021–2022 роках оприлюднила інформацію про проросійські Telegram-канали: «Негатив», «Резидент», «Картель», «Сплетница». Усі ці канали досі працюють. У листопаді Центр протидії дезінформації повідомив, що продовжує протидіяти цим каналам, але закрити їх не вдається.

Існують підроблені офіційні канали очільників міст з приставками «офіційно» або «офіційно [місто]». Вони рік публікують справжні новини з міської ради та обласної адміністрації, набирають підписників, а потім починають вкидати дезінформацію. У Telegram є позначка верифікації, як у Twitter, яку можна отримати, надавши дві статті з Вікіпедії.

«Для фейкового ЗМІ це означає можливість написати дві рекламні статті про себе в інших виданнях, отримати верифікацію і виглядати як легітимне медіа», – пояснює Юлія Машута.

Про подібне нещодавно повідомляли у Головному управлінні розвідки (ГУР МО України). Російські пропагандисти створили фейкові Telegram-канали та сторінки у соцмережах, видаючи себе за офіційні ресурси «Спецпідрозділу Тимура» ГУР МО України, з метою ввести в оману добровольців та дискредитувати українську воєнну розвідку.

У 2023 році ФСБ створила мережу фейкових Telegram-каналів від імені українських військових бригад. Вони використовували справжні назви та символіку, публікували дописи про відсутність боєприпасів, погане командування та зраду, що підриває довіру та деморалізує населення.

Окрему загрозу становлять фішингові боти. Коли СБУ створила офіційні боти для повідомлень про ворожу активність (Stop Russian War), російські спецслужби зробили їхні двійники з подібними назвами. Громадяни помилково надсилають конфіденційну інформацію фейковим ботам, що створює загрозу для національної безпеки та користувачів.

Боти в магазинах та сервісних службах часто просять поділитися номером телефону, що відкриває шлях для SMS-фішингу, потрапляння номера в спам-бази та спроб захоплення акаунту через соціальну інженерію. Навіть з увімкненою двофакторною автентифікацією відомі випадки викрадення акаунтів Telegram, маючи лише номер телефону користувача.

Як захиститися від дезінформації у Telegram: практичні рекомендації

Telegram став одним із головних джерел новин і термінових повідомлень для українців, але разом з оперативністю сюди масово прийшла й дезінформація. Щоб захистити себе від інформаційних пасток і не стати інструментом у чужих операціях, важливо дотримуватися простих, але дієвих правил безпеки та критичного сприйняття контенту.

• Ознаками проросійського каналу часто є негативні наративи, ламана мова з русизмами, спільне адміністрування кількох підозрілих каналів, одночасна публікація однакових повідомлень та фейкова інформація від імені офіційних джерел.
• Медіаканали зазвичай дають посилання на першоджерело, а псевдоканали цього не роблять. Емоційність контенту (шок, гнів, страх, паніка, терміновість, слова на кшталт «зрада») є ознакою маніпуляції.
• Групові чати не мають наскрізного шифрування, зберігаються на серверах Telegram і теоретично можуть бути доступні у разі злому або юридичного запиту.
• Регулярно перевіряйте свої підписки: користувачів можуть автоматично додавати в групи та канали через їхній номер телефону.
• Юлія Машута радить приховувати номер телефону в Telegram: у налаштуваннях приватності зайдіть у «Налаштування» → «Приватність і безпека» → «Номер телефону» і встановіть, щоб ніхто його не бачив.
• Не взаємодійте з ботами магазинів у Telegram; для покупок краще використовувати інші месенджери, наприклад WhatsApp, де є інші гарантії шифрування та приватності.

«Не надсилайте чутливу інформацію неперевіреним ботам або каналам: за пропозицією грошей за фото з місця подій можна випадково розкрити своє місцезнаходження або дозволити відслідкувати вашу активність у різних групах. Читати інформацію в Telegram можна, але не взаємодіяти з нею — не коментуйте, не лайкайте й не пересилайте повідомлення: це мінімізує ризик поширення фейків і залучення уваги зловмисників. Особливо обережними слід бути в чатах міст, які часто контролюються ворожими структурами, адже за короткий час історію таких чатів можна спарсити разом із контактами», – наголошує експертка з ШІ.

Перевіряйте будь-які важливі повідомлення через офіційні сайти міських рад, обласних адміністрацій, президента або перевірені ЗМІ. Для додаткової верифікації використовуйте спеціалізовані інструменти пошуку по Telegram, як-от lyzem.com.

«Ринок Telegram-каналів розвинений: нульові канали розкручують через фейкову рекламу до 10–50 тисяч підписників і продають ботовим мережам, які потім використовують їх для розповсюдження дезінформації; одна рекламна кампанія в Telegram може коштувати 20–50 тисяч, тому створюють клікбейтні повідомлення з високим CTR, після чого канал часто продають», – резюмує Юлія Машута.

Експертка зазначає, що ChatGPT може допомагати з перевіркою інформації з Telegram, але для цього потрібен ретельний, детальний промпт, який розбиває твердження на частини та змушує модель перевіряти кожен шматок окремо й формувати таблицю тверджень. Без такого підходу штучний інтелект часто плутається в фейках і може дати невірні висновки.