TikTok у Слов’янську: як дезінформація впливає на місцевих

У Слов’янську, на тлі наближення фронту, платформа TikTok перетворилася на надзвичайно чутливий майданчик для інформаційних маніпуляцій. Місцеві жителі, що перебувають у постійній напрузі, активно поширюють емоційні відео про війну, мобілізацію, ТЦК та «зрадницькі» наративи. Навіть сумнівні або постановочні ролики сприймаються як реальні свідчення, викликаючи сильну емоційну реакцію.

Пропагандисти та фейкороби активно користуються цією ситуацією, адаптуючи контент під регіональний порядок денний. Вони додають до маніпулятивних відео хештеги на кшталт «#Донеччина» та «#Словянськ», щоб підсилити ефект достовірності, потрапити в місцеві рекомендації та експлуатувати страхи, чутливі теми й довіру до «очевидців з місця подій». Журналісти видання 6262 дослідили, як працюють алгоритми TikTok і як не стати жертвою дезінформації.

«Поширеною є схема з використанням відео українських новин, знятих здалеку: обличчя ведучих нечіткі, рух губ не видно, а поверх накладають фейковий звук. Так відомим ведучим приписують вигадані заяви, наприклад про нібито виплати сотень тисяч гривень, що є шахрайством, але аналогічні прийоми застосовують і для дезінформації», – розповідає медіатренерка та співзасновниця StopFake Ольга Юркова.

Відеоформат є сильною стороною TikTok, що дозволяє постановочним або створеним за допомогою штучного інтелекту роликам швидко ставати вірусними. Особливо популярні відео про військових, мобілізацію та ТЦК, а також інсценовані матеріали на соціальні чи мовні теми, які видаються за реальні конфлікти. Ботоактивність та коментарі підсилюють враження достовірності, навіть якщо подія є вигаданою.

Мобільний формат перегляду сприяє маніпуляціям: невеликий екран приховує технічні недоліки, а занижена якість часто використовується навмисно для ускладнення виявлення монтажу. Це знижує здатність глядачів до критичної оцінки контенту та підвищує довіру до нього. Стійкість до відеофейків залишається низькою, особливо серед людей без досвіду роботи з інформацією, які поширюють ролики без перевірки.

За словами Ольги Юркової, ця проблема посилюється стрімким зростанням аудиторії TikTok в Україні. Дослідження Internews Україна показало, що у 2024 році платформою користувалися 27% українців, а у 2025-му – вже 30%, причому 6% з них отримують через TikTok новини. Водночас 31% респондентів вважають платформу загрозою, а 30% підтримують ідею її обмеження чи заборони, проте продовжують нею користуватися.

Російська пропаганда в TikTok

Російська пропаганда активно використовує TikTok для поширення дезінформації та фейків. Зокрема, запускаються мережі невідомих блогерів, які системно дискредитують українську владу та Збройні сили України. Маніпулятори цілеспрямовано б’ють у вразливі точки суспільства, крадуть контент, вирізають фрагменти з контексту, накладають інший звук та просувають ролики через тренди TikTok.

Як приклад, відео про викриття шахрайського кол-центру було подано як масова втеча від ТЦК. Окремим випадком є пропагандистська кампанія «Матрьошка», спрямована проти українських біженців. Згенеровані за допомогою штучного інтелекту дипфейки мали показати нібито невдячність українців за кордоном та приписати Україні поширення неправди.

Ольга Юркова наголошує, що людина еволюційно більше довіряє зоровій інформації, оскільки зв’язок мозку з очима є базовим механізмом оцінки небезпеки. Відео створюють ефект присутності, підсилюють емоції та викликають швидку реакцію, а алгоритми соцмереж пропонують ще більше подібного контенту. Складні теми розбиваються на короткі, нібито зрозумілі фрагменти, формуючи ілюзію простоти. Багато людей досі вважають відео автоматичним доказом правдивості, що особливо небезпечно для вразливих груп – літніх людей та тих, хто перебуває у стресовому стані через війну.

Вплив TikTok на підлітків та феномен “експертів”

Експертка з ШІ Юлія Машута зазначає, що TikTok має сильний вплив на підлітків, які часто нездатні критично оцінювати інформацію, особливо подану інфлюенсерами.

«Через алгоритми платформи підлітки підсвідомо потрапляють під рекламні кампанії, наприклад щодо харчових добавок чи певних ліків, і часто не можуть розрізнити правду від фейку», – наголошує Юлія Машута.

В Австралії, наприклад, заборонено користування соцмережами для осіб до 16 років. Темна сторона платформи включає порнографію, рекламу шкідливих продуктів та маніпулятивний контент. Алгоритми створюють «бульбашки», де правда змішується з фейками, ускладнюючи критичне мислення.

Феномен тіктоківських «експертів» дозволяє невідомим людям швидко стати вірусними: достатньо одного успішного ролика, щоб людина, яка впевнено щось говорить, почала сприйматися як авторитет. Ці «блогери» створюють враження «сусіда», якому люди найбільше довіряють. Ольга Юркова підтверджує, що цей механізм активно використовується пропагандистами.

«Абсолютно така сама, як я, людина говорить до мене впевнено, емоційно. Ніби ми перебуваємо в якомусь закритому просторі, і мені все розказують особисто».

Такі «експерти» коментують усе – від війни та мобілізації до міжнародної політики, поширюючись через емоційність та відчуття близькості. Навіть справжні фахівці можуть стати інструментом маніпуляцій, якщо висловлюються поза сферою своєї компетенції.

«Юристи» в TikTok та постановочні відео

Деякі юристи та адвокати спекулюють на чутливих темах, таких як мобілізація, виплати та компенсації. Це можуть бути як реальні адвокати, що заробляють на страхах, так і фейкові юристи, які поширюють потрібні меседжі. Подібні мережі активно працюють у різних соцмережах, зокрема проти мобілізації.

Відео з обіцянками «допомогти уникнути мобілізації» або «оформити компенсацію» часто з’являються в TikTok, хоча більшість таких процедур держава здійснює без адвокатів. Цей контент може бути способом збору персональних даних або елементом інформаційних операцій, особливо небезпечним для родичів полонених чи зниклих безвісти, у яких можуть вимагати гроші.

Фейкові відео про ТЦК, мобілізацію та військових часто є постановочними або створеними ШІ. Центр протидії дезінформації та Центр стратегічних комунікацій відстежують такий контент, де військових показують як нападників або деморалізованих. Реальність інцидентів серед цих відео вкрай мала, більшість – маніпулятивні або складаються з чужого матеріалу.

“Такі відео мають характерні ознаки: камера спеціально не показує облич, ролики дуже драматичні — крики, метушня, кінематографічна подача. Складається враження, що їх знімають випадкові очевидці, але насправді люди завжди опиняються «у потрібному місці» для створення ефекту свідка”, – розповідає Ольга Юркова.

Часто це склейки окремих кадрів без контексту, а різкі переходи та монтаж посилюють маніпуляцію. Навіть частково справжнє відео монтується для викликання сильної емоційної реакції.

Діпфейки зі штучним інтелектом та їх вплив

Відео, створені штучним інтелектом, варіюються від абсурдних мемів до серйозної дискредитації. Прикладом є новорічне відео, згенероване ШІ, де Володимир Зеленський у образі Санта-Клауса нібито забирає гроші у європейських лідерів, сміється та дає їм чупа-чупси. Хоча це очевидно ШІ, ролик створює негативне відчуття та просуває наративи про розкрадання фінансової допомоги.

Завдання таких відео – посіяти сумнів, висміяти або дискредитувати, апелюючи до емоцій без конкретних фактів. Швидке та дешеве створення діпфейків призводить до їх стрімкого зростання, розмиваючи довіру до відео як формату. Один з поширених типів – підміна озвучки, де на реальне відео накладається професійно згенерований голос. В українських версіях можуть бути помилки з наголосами або неприродна інтонація.

Також створюються повністю фейкові новинні сюжети з вигаданими ведучими або змонтовані «репортажі». Дослідження «Жінки в медіа» показало, що для маніпуляцій часто використовують образи відомих телеведучих, зокрема Алли Мазур чи Наталії Мосійчук. Багато фейкових відео спочатку з’являються в Telegram, а потім стають вірусними в TikTok. Основна аудиторія псевдоновин – люди старшого віку, які довіряють телевізійній картинці.

Штучний інтелект у TikTok використовується і в жартівливому контексті, але навіть меми, як відео Володимира Зеленського, що нібито танцює, іноді потребують спростування, оскільки частина аудиторії сприймає їх буквально. «Зрадницькі» відео, що з’явилися з 2022 року, катастрофізують ситуацію та посилюють тривожність. Пропагандисти гнучко підлаштовуються під актуальний порядок денний, експлуатуючи страх, голод та втрати.

Як перевіряти відео в TikTok

TikTok є однією з ключових платформ для поширення дезінформації. Центр протидії дезінформації співпрацює з платформою, виявляючи та блокуючи пропагандистські акаунти, проте це має радше точковий характер. Глобальна проблема фейкових відео залишається невирішеною, і значна частина фактчекінгових організацій зосереджена на платформах Meta.

Для перевірки відео корисно використовувати Google-оператори на кшталт site:tiktok.com, реверсивний пошук зображень, аналіз акаунтів, а також сервіси Archive.org або Wayback Machine. Варто пам’ятати, що TikTok персоналізує результати пошуку, тому для повної картини доцільно шукати інформацію з різних пристроїв. Центр протидії дезінформації формує списки пропагандистських каналів і радить звертати увагу на ознаки ШІ.

Ефективність скарг користувачів у TikTok залишається низькою порівняно з Facebook. Хоча TikTok формально дотримується правил ЄС, Україна для великих соцмереж не є пріоритетним ринком. Однак українське законодавство поступово гармонізується з європейськими стандартами.

Юлія Машута зазначає, що TikTok почав активніше боротися з діпфейками, впроваджуючи автоматичне маркування ШІ-генерованого контенту, співпрацюючи з Adobe для стандартів прозорості та інструментами на кшталт C2PA Verify. Платформа також інвестує в медіаграмотність, створюючи освітні матеріали.

Попри це, нові ШІ-інструменти для креаторів (зміна облич, маски) не завжди маркуються належним чином, а відрізнити діпфейки від реальних відео складно. Важливо комплексно аналізувати відео: джерело, дату, місце події, візуальний ряд (цілісність кадру, природність рухів, тіней, пропорцій), звукову доріжку (невідповідності інтонацій). Також варто оцінювати мотивацію: кому вигідна саме така інтерпретація подій.

За словами Юлії Машути, для перевірки будь-якого відео важливо оцінювати чотири компоненти: факт, контекст, джерело та можливу наявність штучного інтелекту. Навіть правдоподібне відео не є автоматичним доказом. Глибший аналіз включає збір релевантних відео, побудову хронології та виявлення патернів за допомогою спеціалізованих інструментів, таких як Perplexity з браузером Comet або Grok, що дозволяє відрізняти реальні події від скоординованих інформаційних операцій.